Справа № 161/15802/13-ц
Провадження № 6/161/7/22
18 квітня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі помічника судді Коритнюк А.П.
представника заявника ОСОБА_1
представника боржника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2013 року звернуто стягнення на житловий будинок з огорожею та земельною ділянкою під будинком, що знаходиться у АДРЕСА_1 , з початковою ціною 378 442 гривні, що належить на праві власності ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0201/0507/88-312 від 04 травня 2007 року в розмірі 759082 гривні 26 копійок перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Факторингова компанія “Вектор Плюс”, шляхом проведення прилюдних торгів, відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Факторингова компанія “Вектор Плюс” 3441 гривню судового збору.
Рішення суду набрало законної сили і на його виконання 03 березня 2014 року були видані виконавчі листи, окремо стосовно судових витрат та рішення по суті.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року замінено сторону стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал» за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2013 року в справі № 161/15802/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
09 листопада 2021 року на адресу суду надійшла заява стягувача про видачу дублікату виконавчого листа в частині рішення суду про звернення стягнення на майно.
В обґрунтування заяви стягувач зазначає, що оригінал виконавчого листа втрачений.
Представник стягувача у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник боржника у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки вважає, що стягувачем не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а строк пред'явлення до виконання такого виконавчого листа пропущений.
Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали заяви, суд дійшов висновку, що слід видати дублікат виконавчого листа, з таких підстав.
Підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Як слідує з акту ТОВ «Вектор Плюс» від 03 квітня 2017 року, під час розпакування конверта, надісланого Другим ВДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області, шрихкод 4302513754370, не виявлено оригіналу виконавчого листа у цій справі (а.с.177).
Крім того, з листа Другого ВДВС у місті Луцьку Західного МУ МЮ (м. Львів) від 19 жовтня 2021 року слідує, що повторно цей виконавчий документ до примусового виконання не пред'являвся.
Суд відхиляє доводи представника боржника про неналежність вищенаведених доказів на підтвердження факту втрати виконавчого листа, оскільки ці докази, на переконання суду, є належними, допустимими та такими, що узгоджується між собою.
З наведеного можливого зробити висновок, що оригінал виконавчого листа у цій справі дійсно втрачений, повторно цей виконавчий документ до виконання не пред'являвся, стосовно боржника відсутні відкриті виконавчі провадження за ним, а тому наявні правові підстави для видачі стягувачу його дублікату.
Стосовно доводів представника боржника про те, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа пропущений, а тому не можливо видати його дублікат, суд зазначає таке.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, виконавчий лист у цій справі був повернутий 24 лютого 2017 року на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме через встановлення законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» визначено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Відповідно до правових позицій, які викладені у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року №6-58цс15, в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року у справі № 6-35233св14, 24 грудня 2014 року у справі № 6-40734св14, 17 грудня 2014 року у справі № 6-39130св14, 19 листопада 2014 року у справі № 6-29969св14, 19 листопада 2014 року у справі № 6-31197св14, 29 жовтня 2014 року у справі № 6-32198св14, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання кредитних правовідносин, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення в судовому порядку стягнення на відповідні предмети забезпечення, його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права.
У постанові Верховного Суду України від 09 вересня 2015 року №6-483цс15 вказану правову позицію доповнено висновок про те, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.
На думку суду, за своїм змістом положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є однієї із форм відстрочення виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому, в даному випадку, діють правила ч.2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 21 червня 2021 року (враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» від 13 квітня 2021 року №1382-IX).
Отже, строк пред'явлення до виконання виконавчого листа у цій справі почав свій відлік на наступний день, після втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тобто з 22 червня 2021 року, і наразі він не пропущений.
З наведених вище підстав, суд дійшов висновку, що оскільки стягувач втратив оригінал виконавчого листа, що підтвердив належними та допустимими доказами, а строк пред'явлення цього виконавчого документа не пропущений, слід задовольнити заяву та видати його дублікат.
Керуючись Підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа №161/15802/13-ц, провадження №2/161/4498/13, виданого Луцьким міськрайонним судом 05 грудня 2013 року про звернення стягнення на житловий будинок з огорожею та земельною ділянкою під будинком, що знаходиться у АДРЕСА_1 з початковою ціною 378 442 гривні, що належить на праві власності ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0201/0507/88-312 від 04 травня 2007 року, в розмірі 759082 гривні 26 копійок перед товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», шляхом проведення прилюдних торгів, відповідно до Закону України « Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту ухвали 22 квітня 2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М. Філюк