Справа № 161/15440/21
Провадження № 2/161/1273/22
18 квітня 2022 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку цивільну справу № 161/15440/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, ДП «СЕТАМ», третя особа ПАТ АБ «Укргазбанк» про захист права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд скасувати реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів - відомості про предмет іпотеки - трикімнатна квартира, загальною площею 63,1 кв. м., житловою площею 37,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати з відповідачів з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача ДП «СЕТАМ» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило відзиву або заяви про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило відзиву або заяви про розгляд справи у його відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження).
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (ст. 650 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 ЦК України). Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу
Як вбачається із змісту повідомлення ДП «СЕТАМ», на 16 серпня 2021 року, 09.00 годин призначено проведення електронних торгів щодо предмета іпотеки - трикімнатної квартири, загальною площею 63,1 кв. м., житловою площею 37,2 кв. м., що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер лота - 487826 (а.с. 26).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 270049869 від 11.08.2021 року) квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про вжиття захлдів забезпечення позову задоволено. Зупинено реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер лота - 487826 до набрання рішення суду законної сили.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону:
1) не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;
таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;
Як вбачається із змісту позовної заяви та письмових матеріалів справи, що 13 грудня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 90-07/02. Вказаний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 90/07-І/02 від 13 грудня 2007 року, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_2 , якому наданий кредит в сумі 65 000 доларів США, на строк до 10 грудня 2027 року (а.с. 30).
Суд звертає увагу, що відповідачами, на засадах змагальності сторін, не вжито жодних заходів для подання до суду пояснень та доказів, на підтвердження будь-яких заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 . Що надає суду повне право при розгляді справи по суті та винесенні рішення обмежитись лише доказами та відомостями, наданими безпосередньо позивачем.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному об'ємі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині розірвання шлюбу в повному об'ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 908,00 гривень.
Керуючись ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 10-18, 81, 263-268, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, ДП «СЕТАМ», третя особа ПАТ АБ «Укргазбанк» про захист права власності - задовольнити повністю.
Скасувати реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів - відомості про предмет іпотеки - трикімнатна квартира, загальною площею 63,1 кв. м., житловою площею 37,2 кв. м., що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота - 487826.
Стягнути з ДП «СЕТАМ» (ЄДРПОУ 39958500), на користь ОСОБА_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 гривень.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, ІПН НОМЕР_1 , юридична адреса м. Луцьк, вулиця Прогресу, 7, Волинської області на користь ОСОБА_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко