Справа № 161/3344/22
Провадження № 2/161/2107/22
14 квітня 2022 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судових засідань Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/3344/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просить суд розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частина всіх доходів щомісячно, та стягнути судові витрати з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнав повністю. Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
У відповідності до положень ч. 3 статті 200 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання відповідачем заявленого позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження..
Розгляд справи проводиться судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу, то вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 статті 104, ч. 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд, з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
09 листопада 2012 року між сторонами було укладено шлюб (а.с. 6). Сімейне життя подружжя не склалося, сторони фактично припинили шлюбні відносини, тривалий час не підтримують шлюбних відносин, не мають спільного сімейного бюджету та не ведуть спільного господарства, сім'я існує формально. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що сімейне життя подружжя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинено, кожен з них проживає окремо. Спільного бюджету та домашнього господарства не ведуть, сім'я існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про розірвання шлюбу.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, то вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно ч. 1-2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
ОСОБА_2 , який є відповідачем по справі, являється батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Також судом встановлено, що відповідач має постійний дохід, спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач не надає позивачу коштів на належне утримання дитини. При цьому матеріальне становище платника аліментів та його реальна спроможність сплачувати аліменти, його повна працездатність, вік, дозволяють сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи матеріальне становище відповідача та його реальну спроможність сплачувати аліменти, його вік, повну працездатність, а також звичайні потреби дитини. А також те, що будучи батьком дитини, відповідач не надає позивачу достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище та залежність від відповідача щодо утримання дитини. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд, вважає можливим допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині розірвання шлюбу в повному об'ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 992,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 84, 105, 110, 112, 113, 180 - 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 200, 263-268, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем міста Луцьк, Волинської області та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Ворончин, Рожищенського району, Волинської області зареєстрований відділом ДРАЦС реєстраційної служби Луцького МУЮ Волинської області 09 листопада 2012 року, актовий запис № 1449 - розірвати.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Луцьк, Волинської області на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 березня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Луцьк, Волинської області на користь ОСОБА_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко