25 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3951/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 і
рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Еко"
до Державного підприємства "Гарантований покупець",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Кабінету Міністрів України, 2) Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго", 3) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 2 979 828,30 грн,
15.02.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна Державного підприємства "Гарантований покупець" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 (повний текст складено 27.01.2022) і рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/3951/21, подана 14.02.2022 через засоби поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Звертаючись із касаційною скаргою, Державне підприємство "Гарантований покупець" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас скаржником не наведено належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Державне підприємство "Гарантований покупець" зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
Самого лише посилання скаржника на постанови Верховного Суду є недостатньо, оскільки у касаційній скарзі не наведено повного та чіткого переліку висновків з одночасним зазначенням норми права, які, на думку скаржника, не враховано судами попередніх інстанцій.
Крім того, посилаючись на передбачену пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставу касаційного оскарження, Державне підприємство "Гарантований покупець" зазначає, що існує необхідність у відступленні від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Проте у касаційній скарзі Державного підприємства "Гарантований покупець" не чітко не зазначено, від якого висновку Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах слід відступити, а також не наведено обґрунтування необхідності відступлення від нього.
Таким чином, скаржником не наведено належного обґрунтування передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження.
Разом з тим, судом враховано, що у касаційній скарзі Державного підприємства "Гарантований покупець" міститься обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіс Еко" подало у березні 2021 року, її предметом є майнова вимога про стягнення 2 979 828,30 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" суму заборгованості в розмірі 2 454 009,76 грн, суму пені в розмірі 1,00 грн, суму штрафу в розмірі 182 784,90 грн, суму 3% річних в розмірі 51 785,76 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 134 939,69 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 провадження у справі № 910/3951/21 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 454 009,76 грн закрито, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/3951/21 у частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" суми основного боргу у розмірі 2 454 009,76 грн визнано нечинним, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/3951/21 залишено без змін.
Державне підприємство "Гарантований покупець" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/3951/21 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 11 085,34 грн, а саме 369 511,35 х 1,5 % х 200 %, де 369 511,35 грн - оспорювана сума, 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Державне підприємство "Гарантований покупець" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, Державному підприємству "Гарантований покупець" для усунення недоліків касаційної скарги необхідно:
- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі (11 085,34) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/3951/21 залишити без руху до 25.05.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай