25 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/1146/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
на рішення Господарського суду Донецької області
у складі: суддя Макарова Ю.В.
від 06 вересня 2021 року
та постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Склярук О.І., Ільїн О.В., Терещенко О.І.
від 20 січня 2022 року
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
про стягнення штрафу у розмірі 63 799,01 грн
Господарський суд Донецької області рішенням від 06.09.2021 у справі № 905/1146/21 позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнив. Стягнув з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 3 114,00 грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 34 670,76 грн, плату за охорону вантажу у розмірі 26 014,25 грн, судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 20.01.2022 у справі № 905/1146/21 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольский металургійний комбінат імені Ілліча» залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі № 905/1146/21 залишив без змін.
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі № 905/1146/21.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 63 799,01 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227000,00 грн - станом на 2021 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що хоч справа і є малозначною, але має бути переглянута в касаційному порядку відповідно до пунктів «а» та «в» пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Наявність випадку передбаченого підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких суд міг би визнати справу № 905/1146/21 такою, судові рішення у якій може бути переглянуто у касаційному порядку, у касаційній скарзі скаржник обґрунтовує тим, що суди апеляційної інстанції по різному застосовують правові норми, що ставить під сумнів єдність у питанні правозастосування, що має фундаментальне значення. Як приклад різного тлумачення судами апеляційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (внаслідок чого прийняті протилежні судові рішення у подібних правовідносинах) скаржник наводить постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 905/1693/20 та від 27.07.2021 у справі № 905/104/21.
У той же час у касаційній скарзі скаржник визнає, що у справі № 905/1146/21 при прийняті судом апеляційної інстанції оскарженої постанови було враховано позицію Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду викладену у постанові від 28.10.2021 у справі № 905/175/21. У цій справі суд касаційної інстанції зазначив, що не вбачає підстав для відступу чи врахування результатів вирішеного спору у аналогічній справі № 905/140/21, оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/140/21 не надавала висновок про застосування статті 46 Статуту залізниць в сукупності з пунктом 8 Правил зберігання щодо порядку обчислення безоплатного зберігання вантажу у випадку затримки вагонів. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/140/21 лише процитувала статтю 46 Статуту залізниць та пункт 8 Правил зберігання, при цьому, не конкретизувала як саме застосовувати вказані норми. Тобто скаржником самостійно зазначено, що наразі існує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, який забезпечує формування єдиної правозастосовчої практики, та який було враховано судом апеляційної інстанції при постановленні оскарженої постанови.
Отже наявність випадку, передбаченого підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, свого підтвердження не знайшло.
Також скаржником у касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження зазначено підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, однак обгрунтування того, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, касаційна скарга не містить.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі та у касаційній скарзі не доведена наявність обставин, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі № 905/1146/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі № 905/1146/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кібенко
В. Студенець