ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.04.2022Справа № 910/20772/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРБ-Клуб»
про стягнення 22 4683, 12 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРБ-Клуб» (далі-відповідач) про стягнення інфляційних втрат у розмірі 13 649, 37 грн та 3 % річних у сумі 8 818, 75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості недоврахованої електричної енергії у строки, встановлені Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські регіональні електромережі» строк для усунення недоліків позовної заяви.
06.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 20.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Глибочицька, буд. 33-37, м. Київ, 04050.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 19.01.2022 ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2020 у справі № 911/1979/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 встановлені наступні обставини.
01.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НРБ-Клуб" (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №220055710 (далі - договір), відповідно до якого постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 650 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
27.02.2017 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 220055710 від 01.10.2012 року, якою змінили розрахунковий період та порядок оплати.
Так, 02.08.2018 року представниками ПАТ Київобленерго було складено акт-вимогу № 033318, згідно якого ТОВ «НРБ-Клуб» повинно встановити систему АСКОЄ. При цьому, окремо зазначено, що про необхідність зняття пломб енергопостачальної організації повідомити листом Вишгородський РП, зняття пломб здійснювати у присутності представників РП. Крім того, представниками ПрАТ Київобленерго було складено Акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії №202541 від 02.08.2018 року. В результаті перевірки порушень з боку споживача не виявлено.
21.11.2018 року під час технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії було виявлено порушення, про що складено Акт про порушення № К036977, з якого вбачається, що ТОВ «НРБ-Клуб» порушено п.п. 8, п.5.5.5-п.8.2.4 ПРРЕЕ - порушення цілісності пломбувального кріплення вушка на кришці вимірювального блока, на яку було закріплено пломбувальний матеріал.
Представник ТОВ «НРБ-Клуб» в заяві просив Вишгородський РП при виконанні Акту-вимоги № 033318 від 02.08.2018 року (встановлення лічильника системи АСКОЄ) надати демонтований лічильник NIK2303 АRТ/1000/М/11 заводський номер 8800269 в опломбованому стані в «сейф-пакеті» за Актом про порушення №К 040937 від 21.11.2018 року.
05.12.2018 року працівниками ПАТ Київобленерго було складено Акт тимчасового вилучення до акту технічної перевірки № 031430 щодо вилучення лічильника NIK2303 АRТ1000/М/11 заводський номер 8800269 та пломби ДП 111/17, ознаки втручання відсутні.
24.07.2019 року на засіданні комісії по розгляду акту № К040937 від 21.11.2018 року було прийнято рішення, оформлене протоколом, про те, що акт підлягає нарахуванню згідно Методики. Присутні на засіданні довірені особи ТОВ «НРБ-Клуб» Бондар Р.В. та Лавренко Є.А. із рішенням комісії не погодились. Однак, було здійснено нарахування у сумі 214 589, 57 грн. за 106 днів.
Тож, не погодившись з такими діями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «НРБ-Клуб» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії у сумі 214 589, 57 грн. застосованої рішенням комісії Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» з розгляду Акту про порушення правил користування електричною енергією, оформленою протоколом № 128 від 24.07.2019 року з розгляду акта про порушення № К040937 від 21.11.2018 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2020 у справі № 911/1979/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НРБ-Клуб» до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» прo скасування оперативно-господарської санкції відмовлено повністю.
Зокрема, судом під час розгляду справи № 911/1979/19, зазначено, що порушення цілісності пломбувального кріплення вушка на кришці вимірювального блока підпадає під дію п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії і є пошкодженням пломби.
Суд зазначив, що комісією відповідача, за результатами розгляду акту про порушення та з врахуванням висновку експертизи, було встановлено факт порушення ПРРЕЕ та відповідно до умов договору і наведених положень Методики здійснено нарахування у сумі 214589,57 грн. за 106 днів, з 03.08.2018 по 16.11.2018, за договірним споживанням у розмірі 170 кВт згідно договору. Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що він відповідає Методиці, зроблений методологічно і арифметично вірно.
Тож, суд у справі № 911/1979/19 дійшов висновку, що ТОВ «НРБ-Клуб» не обґрунтовано та не доведено неправомірності дій ПрАТ «Київобленерго», в той же час, відповідачем доведено наявність підстав та правомірність застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії у сумі 214589,57 грн., застосованої рішенням комісії Приватного акціонерного товариства «Киоївобленерго» з розгляду Акту про порушення правил користування електричною енергією, оформленою протоколом № 128 від 24.07.2019 року з розгляду акта про порушення № К040937 від 21.11.2018 року.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду Київської області від 07.07.2020 у справі № 911/1979/19, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.
Як зазначає позивач, вартість недоврахованої електричної енергії у сумі 214 589, 57 грн була сплачена відповідачем 04.01.2021, на підтвердження чого додано до позовної заяви платіжне доручення № 3807 від 04.01.2021.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що кошти за необліковану електричну енергію перераховуються споживачами на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Тож, відповідач зобов'язаний був сплатити кошти у сумі 214 589, 57 грн до 23.08.2019, чого останнім не здійснено, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 13 649, 37 грн за період з 23.08.2019 по 04.01.2021 та 3 % річних у сумі 8 818, 75 грн. за період з 23.08.2019 по 04.01.2021.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Правовідносини які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312
Відповідно до підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно з підпунктом 12 вказаного пункту споживач зобов'язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії.
Технічною перевіркою, згідно п.1.1.2 ПРРЕЕ, є виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.
Положеннями пункту 2.3.4 ПРРЕЕ визначено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, судом під час розгляду справи № 911/1979/19 встановлено, що порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «НРБ-Клуб» цілісності пломбувального кріплення вушка на кришці вимірювального блока підпадає під дію п. 8.2.4 ПРРЕЕ і є пошкодженням пломби та порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до умов договору і положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, позивачем здійснено відповідачу нарахування вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 214 589, 57 грн. за 106 днів, з 03.08.2018 по 16.11.2018, за договірним споживанням у розмірі 170 кВт згідно договору.
Згідно п. 8.2.7. ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Тож, враховуючи встановлені судом у справі № 911/1979/19 обставини присутності представника відповідача 24.07.2019 на засіданні комісії по розгляду акту № К040937 від 21.11.2018, відповідач зобов'язаний був сплатити кошти у розмірі 214 589, 57 грн у строк до 23.08.2019.
Проте, як зазначено судом вище, вартість недоврахованої електричної енергії у сумі 214 589, 57 грн сплачена відповідачем 04.01.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 3807 від 04.01.2021.
Тож, починаючи з 24.08.2019 відбулося прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 214 589, 57 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 13 649, 37 грн за період з 23.08.2019 по 04.01.2021 та 3 % річних у сумі 8 818, 75 грн. за період з 23.08.2019 по 04.01.2021.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду нарахування, оскільки як зазначено судом вище прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 214 589, 57 грн відбулося починаючи з 24.08.2019, при цьому день фактичної сплати суми боргу не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних.
В той же час, суд зазначає, що розмір інфляційних втрат нараховано позивачем вірно.
За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 8 783, 47 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.08.2019 по 03.01.2021 нарахована на суму боргу 214 589, 57 грн та сума інфляційних втрат у розмірі 13 649, 37 грн. за період з 24.08.2019 по 03.01.2021 нарахована на суму боргу 214 589, 57 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тож, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НРБ-Клуб» (вул. Глибочицька, буд. 33-37, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код - 32921536) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (вул. Київська, буд. 2-Б, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132, ідентифікаційний код - 23243188) 8 783 (вісім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 47 коп. - 3 % річних, 13 649 (тринадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн 37 коп. - інфляційних втрат та 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн 44 коп. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков