ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.04.2022Справа № 910/19286/21
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг"
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 69 593,85 грн.
Представники сторін: не викликалися.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 69 593,85 грн., а саме: страхове відшкодування в розмірі 62 046,00 грн., пеня в розмірі 4 980,67 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7 547,85 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. В задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено. У задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відмовлено.
Вищезазначену ухвалу суду відповідачем отримано 13.12.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 91639870.
15.12.2021 р. від МТСБУ надійшла витребувана інформація.
30.12.2021 до канцелярії суду відповідачем подано відзив, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
17.01.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (направлена поштою (№0104231503099) - 13.01.22), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 62 046,00 грн., штрафні санкції в розмірі 11 569,20 грн. з яких: пеня в розмірі 7 022,30 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 099,73 грн. та три відсотки річних в розмірі 1 447,17 грн.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з статтею 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем заяву про збільшення позовних вимог подано не в строк, тому заява про збільшення позовних вимог залишається без розгляду.
24.01.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залишення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія БД №196908, 23 липня 2020 року о 11 годині 40 хвилини на 138 км + 800 м а/д Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем Audi 100 д.н.з НОМЕР_1 , при початку здійснення маневру обгону, не переконався в тому, що жоден з водіїв ТЗ, які рухались за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону та не надав перевагу ТЗ Nissan Teana д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який розпочав обгін, рухаючи позаду та змусив водія ОСОБА_2 гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а їв власникам було завдано матеріальних збитків.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 12.10.2020 справа №570/2994/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі сорока мінімумів доходів громадян, що складає 680,00 грн.
Згідно із матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Audi 100 д.н.з НОМЕР_1 (VIN код НОМЕР_3 ) була застрахована у товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-200560562, строк дії договору з 11.07.2020 по 10.07.2021 включно, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн.. франшиза - 0,00 грн.
У зв'язку з цим, у порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся власник пошкодженого ТЗ "Nissan Teana" д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 .
Відповідно до звіту №73403 про оцінку вартості матеріального збитку від 21.02.2021 (проведеного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 , дата оцінки 26.11.2020р.) вартість матеріального збитку транспортного засобу ТЗ Nissan Teana д.н.з. НОМЕР_2 становить 218 049,92 грн.
Згідно з страховим актом №22692/1 від 01.04.2021 позивач вирішив виплатити (по договору страхування ЕР-200560562 від 10.07.2020, дата події 23.07.2020) страхове відшкодування в розмірі 129 292,98 грн.
01.04.2021 позивачем здійснено виплату ОСОБА_3 в розмірі 129 292,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6592 від 01.04.2021.
Водночас станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Audi 100 д.н.з НОМЕР_4 (VIN код НОМЕР_3 ) була застрахована у приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-20031956, строк дії договору з 23.05.2020 по 22.05.2021, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн.. франшиза - 2 600,00 грн.
У зв'язку з вищезазначеним позивач керуючись Порядком виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСУ від 26.02.2020 №464/2020, звернувся до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" із заявою про виплату частки страхового відшкодування в розмірі 64 646,49 грн. Дана заява направлена позивачем 15.04.2021 року та отримана відповідачем 20.04.2021 (зареєстрована за вх. №961-31 від 22.04.2021).
У відповідь листом від 18.06.2021 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки останнім було порушено умови Порядку, ПрАТ «ПЗУ Україна» не має підстав для компенсації 50% сплаченого страхового відшкодування.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувсь до МТСБУ зі скаргою (вихідний №898 від « 27» вересня 2021 р.) на ПрАТ СК "ПЗУ Україна" з приводу порушення ними приписів Порядку.
Листом №4-04/35327 від 28.09.2021 року МТСБУ повідомило позивача та ПрАТ СК "ПЗУ Україна", що невиконання обов'язків передбачених п. 3.2 ст. 3 Порядку не може бути підставою для відмови у компенсації страхового відшкодування, оскільки рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування приймається страховиком виключно у разі не визнання вимог заявника та з підстав, визначених ст. 32 та/або 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - п.36.2 ст. 35 Закону, при цьому обов'язок по обґрунтуванню прийнятого рішення Законом покладено на страховика (п.37.2 ст. 37 Закону).
Також, даним листом МТСБУ було запропоновано ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виконати зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/ 200031956, переглянути попередню позицію, а саме прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та направити до МТСБУ копії підтверджуючих документів про здійснення такої виплати.
У зв'язку з невиплатою відповідачем страхового відшкодування позивач звернувся до суду.
Заперечуючи проти позову відповідачем у відзиві зазначено, що ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» не повідомило письмово ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про настання події, що містить ознаки страхового випадку, що як наслідок позбавило відповідача можливості приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна). Також, позивач не повідомив відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення. Вищенаведене свідчить, що ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування із порушення умов Порядку (п.3.2 та п.5.1), а отже, на думку відповідача, втратило право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п.20-1.1 ст.20-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.
Відповідно до п.17.3 ст.17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Поряд із цим у відповідності до п.14.2 ст.14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно яких страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
З урахуванням наведених вище приписів п.14.2. ст.14, п.17.3. ст.17, п.20-1.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Audi 100 д.н.з НОМЕР_1 (VIN код НОМЕР_3 ), водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача (ПрАТ «ПЗУ Україна») на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-20031956 та у позивача на підставі Полісу №ЕР-200560562, суд дійшов висновку, що особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є позивач та відповідач.
У відповідності до ст.540 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Також згідно з п.2.1 затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.20. №464/2020 "Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Порядок), наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиний централізованій базі даних МТСБУ про інші внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування.
Вказаний Порядок є обов'язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01 березня 2020 року.
Відповідно до п. 3.1 Порядку страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним Внутрішнім договором страхування, зобов'язаний (не залежно від наявності інших Внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом 1961 заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно з п.3.2 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома Внутрішніми договори страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:
а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;
б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);
в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.
Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву.
Відповідно до п.5.1 Порядку страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.
Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.
Заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбачених статтею 35 Закону 1961. До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи на підставі яких визначеного розмір шкоди і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов'язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.
Згідно з п.5.2 Порядку розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші Внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) у залежності від розміру шкоди за формулами:
а) якщо визначений розмір шкоди є у межах страхової суми за відповідний тип шкоди за будь-яким із Внутрішніх договорів страхування:
Ск = Св/Кс - Ф;
б) якщо розмір шкоди перевищує розмір страхової суми за відповідний тип шкоди за будь-яким із Внутрішніх договорів страхування, але не більший за сукупний розмір страхової суми за відповідний тип шкоди за усіма Внутрішніми договорами страхування:
Ск = (Св/Кс) - (Сш-Св)/Кс - Ф,
Де
Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика;
Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування;
Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку;
Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку;
Ф- розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 5.3 Порядку, страховик за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не дотримано процедури врегулювання, передбаченої Порядком, однак невиконання обов'язків передбачених п.3.2 Порядку не може бути підставою для відмови у компенсації страхового відшкодування.
Таким чином, сума страхового відшкодування становить 62 046,49 грн. (129 292,98/2 - 2600,00 (франшиза)).
Враховуючи те, що позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 62 046,00 грн. та не можливість суду вийти за межі позовних вимог, тому заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в розмірі 62046,00 грн. є обґрунтованою, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 980,67 грн. нараховану за період з 01.05.2021 по 02.11.2021, індекс інфляції в розмірі 1 624,18 грн. нарахований за період з травня 2021 по жовтень 2021 (фактично вересень 2021, оскільки за жовтень 2021 індекс не було встановлено) та три проценти річних у розмірі 943,00 грн. нараховані за період з 01.05.2021 по 02.11.2021року.
У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (частина 1 статті 992 ЦК України).
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно з пунктом 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу, дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов'язань незалежно від підстав виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Таким чином, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Оскільки правовідносини з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, є грошовим зобов'язаннями, на які у разі несвоєчасного виконання нараховуються штрафні санкції передбачені статтею 625 ЦК України, тому суд вважає за можливе нарахування трьох процентів річних, інфляційних втрат , а також нарахування пені.
Проте, відповідно до п.5.3 Порядку, страховик за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
Як зазначалось вище із заявою про виплату частки страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача 15.04.2021 та вона отримана останнім 20.04.2021.
Таким чином, останнім днем виплати страхового відшкодування є 05.05.2021, а першим днем прострочення 06.05.2021.
Розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
62 046,0006.05.2021 - 22.07.2021787,500.0411 988,87
62 046,0023.07.2021 - 09.09.2021498,000.0441 332,71
62 046,0010.09.2021 - 02.11.2021548,500.0471 560,50
Таким чином за перерахунком суду, загальний розмір пені становить: 4 882,09 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 98,58 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягаю задоволенню.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
62 046,4006.05.2021 - 02.11.20211813 %923,04
За перерахунком суду загальний розмірі 3% річних становить 923,04 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 19,96 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 1 624,18 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 39433769) страхове відшкодування в розмірі 62 046 (шістдесят дві тисячі сорок шість) грн. 00 коп., пеню в розмірі 4 882 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 09 коп., три проценти річних в розмірі 923 (дев'ятсот двадцять три) грн. 04 коп., індекс інфляції в розмірі 1 624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 18 коп. та судовий збір в розмірі 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 14 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Мудрий