про відмову у задоволенні заяви
про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса
25 квітня 2022 року справа №320/3781/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" із заявою від 15.02.2022 №2898 про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса, в якій заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому написі нотаріуса №1016, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем від 16.01.2020 з Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ТОВ "Цикл Фінанс" у зв'язку з переходом до ТОВ "Цикл Фінанс" прав Кредитора за Договором №2018478508 від 04.04.2018, укладеним між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 .
За наслідками автоматизованого розподілу, заяву передано на розгляд судді Кушновій А.О.
Так, в обґрунтування заяви від 15.02.2022 №2898 про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса, заявник зазначив, що 16.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем вчинено виконавчий напис №1016, яким було запропоновано стягнути на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість, що виникла за договором №2018478508 від 04.04.2018, боржником за яким є ОСОБА_1 , в розмірі 45192,43 грн.
Проте 12.07.2021 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П., керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", постановив виконавчий документ повернути стягувачу.
20.08.2021 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Цикл Фінанс" було укладено Договір факторингу №20/08/21, згідно з яким Товариство набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками банку, у тому числі і ОСОБА_1 .
У зв'язку з тим, що до ТОВ "Цикл Фінанс" перейшли всі права грошової вимоги та права первісного кредитора за договором №2018478508 від 04.04.2018, заявник просить суд замінити стягувача Акціонерне товариство "ОТП Банк" у виконавчому написі №1016 від 16.01.2020, на його правонаступника - ТОВ "Цикл Фінанс".
Відповідно до частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи клопотання заявника, викладене у заяві, про розгляд заяви без участі заявника, судом вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
За приписами частин першої та другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною четвертою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено випадки, за яких строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються.
Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 15 цього Закону визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою статті 74 цього Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частина перша статті 287 КАС України визначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
На підставі частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Положення статті 379 КАС України визначають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому написі нотаріуса, суд виходить з такого.
Нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства.
Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.
Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 379 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 826/7941/17.
Разом з тим у справі № 826/7941/17 заміна стягувача або боржника відбувалася у відкритому виконавчому провадженні.
У справі, що розглядається, особливістю є те, що заяву про заміну стягувача подано після повернення виконавчого документу стягувачу.
Так, 04.04.2018 між Акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2018478508 від 04.04.2018.
16.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем вчинено виконавчий напис №1016, яким було запропоновано стягнути на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість, що виникла за договором №2018478508 від 04.04.2018, боржником за яким є ОСОБА_1 , в розмірі 45192,43 грн.
20.08.2021 між АТ "ОТП Банк" (Клієнт) та ТОВ "Цикл Фінанс" (Фактор) укладено договір факторингу №20/08/21, відповідно до якого ТОВ "Цикл Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками банку, у тому числі і до ОСОБА_1 за договором №2018478508 від 04.04.2018.
Отже, права кредитора АТ "ОТП Банк" за кредитним договором №2018478508 від 04.04.2018 перейшли до ТОВ "Цикл Фінанс" на підставі договору факторингу від 20.08.2021, що стало підставою для звернення до суду із заявою у цій справі.
Як слідує з матеріалів справи та з відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 05.03.2020 на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу КМНО Баршацького І.В. від 16.01.2020 №1016 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. було відкрито виконавче провадження №61459961. Стягувачем за даним виконавчим провадженням є Акціонерне товариство "ОТП Банк", боржником - ОСОБА_1 .
12.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. у виконавчому провадженні №61459961 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копія якої надана заявником. За відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors - стан виконавчого провадження "завершено".
Таким чином, на час звернення заявника до суду, триваючого виконавчого провадження №61459961 - не існує.
За приписами частин першої та четвертої статті 379 КАС України, яку розміщено у Розділі IV "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Імперативними приписами частини четвертої статті 379 КАС України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних із заміною сторони виконавчого провадження, суд в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 379 КАС України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, під яким розуміється виконавчий документ, виданий судом, який розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже положення частини четвертої статті 379 КАС України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № ЗВ/380/22/20, від 28 січня 2021 року у справі № 824/387/20-а, від 18 березня 2021 року у справі № 200/6545/20.
Суд наголошує на тому, що статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вимоги, яким повинен відповідати виконавчий документ, а частиною четвертою статті 4 цього Закону установлено вичерпний перелік підстав для повернення стягувачу виконавчого документа органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Ураховуючи наведене нормативне регулювання та праворозуміння, суд уважає, що вимоги про заміну сторони у виконавчому провадженні у виконавчому написі до відкриття виконавчого провадження, а так само і після повернення виконавчого документу стягувачу у порядку статті 379 КАС України є передчасними, оскільки у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю державного чи приватного виконавця після подання виконавчого документа, заявник вправі їх оскаржити в загальному порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 243, 248, 374, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса - відмовити.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) Товариству з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", Акціонерному товариству "ОТП БАНК" та ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений та підписаний 25.04.2022.
Суддя Кушнова А.О.