про відмову у відкритті апеляційного провадження
22 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/2722/18 пров. № А/857/4910/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Онишкевича Т. В.
суддів -Сеника Р. П.
Судової-Хомюк Н. М.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року про відмову в задоволенні його заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі № 460/2722/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі №460/2722/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, з розрахунку 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з розрахунку 83% сум грошового забезпечення. В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та зобов'язання здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачувати пенсію, виходячи з посадового окладу в сумі 5640 грн, окладу за військовим званням в сумі 1410 грн, процентної надбавки за вислугу років 50% в сумі 3525 грн, надбавки за кваліфікацію 564% в сумі 846 грн, надбавки за особливо важливі умови служби 35% в сумі 2467,50 грн, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10% в сумі 705 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 50% в сумі 3525 грн, премії 10% в сумі 705 грн відмовлено.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі № 460/2722/18 відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, у якій просить таку скасувати та задовольнити його заяву, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Частиною 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно із частиною 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Така заява повертається заявнику, якщо вона не відповідає вимогам, вказаним в статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, і таке повернення підлягає оскарженню, про що зазначено в частині 5 цієї статті.
Виходячи зі змісту частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню підлягає також і ухвала суду у разі задоволення цієї заяви, яка в такому випадку ухвалюється у порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом із тим, на думку апеляційного суду, вказаною статтею не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції, якою встановлена відсутність протиправності дій відповідача.
Не передбачено оскарження такої ухвали і нормами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 березня 2021 року у справі 640/22298/18, від 25 червня 2021 року у справі № 1.380.2019.002042, від 03 вересня 2021 року у справі № 554/8244/17, від 16 вересня 2021 року у справі № 520/5390/2020.
Згідно частини 1 статті 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (див., рішення у справі «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62 та у справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.).
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).
Таким чином, ухвала суду про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційного суду не оскаржується, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 294, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року про відмову в задоволенні його заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі № 460/2722/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк