Справа № 420/26981/21
22 квітня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
27.12.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просив суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.; НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованостi: по орендній платі з фізичних осіб - 50 602 грн. 20 коп. на бюджетний рахунок - UA88899998033439815000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900.
В обґрунтування позовних вимог позивачем, зазначено, що станом на 06.10.2021 року, вiдповiдно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість для стягнення в судовому порядку та iнтегрованих карток платника (ІКП) податкова заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетом по оренднiй платi з фізичних осіб на загальну суму 21 446 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 04.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Вказану ухвалу судом направлено рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, поштове відправлення повернуто на адресу суду з приміткою від поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглянута у межах строків, встановлених КАС України, з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована юридичним департаментом Одеської міської ради за №25560000000075573 від 20.11.2008 року. За даними Головного управління ДПС в Одеській області фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Приморській державній податковій інспекції за №38948 від 21.11.2008 року.
Станом на 06.10.2021 року, вiдповiдно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість для стягнення в судовому порядку та iнтегрованих карток платника (ІКП) податкова заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетом по оренднiй платi з фізичних осіб на загальну суму 21 446 грн. 00 коп.
Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб виникла в результаті: нарахування по податковому повідомленню-рiшенню (форми «ф») №113979-5105-1554 вiд 14.05.2020 року на загальну суму 59 382,20 грн. (штрафна санкцiя). При цьому, 59 382,20 грн. (основний платіж) - 8 780,00 грн. (сплачено) = 50 602,20 грн.
У зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заборгованості податковим органом складено податкову вимогу форми «Ф» №244754-51 від 10.09.2020 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка відповідає зареєстрованій адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України (в редакції на час винесення податкової вимоги), стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом направлялась фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкова вимога форми «Ф» №244754-51 від 10.09.2020 року.
Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту на адресу відповідача, поштове відправлення з податковою вимогою форми «Ф» №244754-51 від 10.09.2020 року повернуто у зв'язку з "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони, зокрема, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому, згідно із положеннями п.42.4 ст.42 Податкового кодексу, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд враховує, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №825/1109/16.
При цьому, суд зазначає, що податкова вимога форми «Ф» №244754-51 від 10.09.2020 року, відповідачем не оскаржувалася та не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому - є узгодженою.
Суд зазначає, що на даний час податкова заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 50 602 грн. 20 коп.
В свою чергу, відповідачем відзиву на позов та доказів погашення податкового боргу у сумі50 602 грн. 20 коп. до суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, оскільки сума грошового зобов'язання є узгодженою, податкова вимога не оскаржена та сума боргу не сплачена в добровільному порядку, ця сума підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 7, 9, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеської області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.; НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованостi: по орендній платі з фізичних осіб - 50 602 грн. 20 коп. на бюджетний рахунок - UA88899998033439815000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.