Справа № 627/148/22
25 квітня 2022 року смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бугаєнко І.В.,
за участі секретаря - Сургай М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.07.2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції, актовий запис № 61.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 16.11.2013 року між ними було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції, актовий запис № 61. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що протягом періоду подружнього життя у них часто виникали непорозуміння через різні погляди на життя, сварки, сімейні відносини не склалися. На даний час ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено, та за глибоким переконанням позивача, подальшого сенсу підтримувати шлюбні відносини немає. Майнового спору та спору про місце проживання дітей немає.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, в матеріалах справи міститься заява від 17.03.2022 про розгляд справи у її відсутність, проти заочного рішення не заперечує, примирення з відповідачем не бажає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в матеріалах справи міститься заява від 29.03.2022 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав та прохав їх задовольнити.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 23.07.2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції, актовий запис № 61, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с.5/.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 /а.с. 6,7/.
Сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, тобто сім'я існує формально.
Відомості, які б спростовували твердження позивача, до суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Зі змісту ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України вбачається, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Враховуючи, що шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинені, сторони на розірванні шлюбу наполягали, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно і її збереження неможливе.
Оскільки позивач бажає після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_1 », суд вважає за необхідне залишити їй це прізвище.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 ЦПК України, судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною сьомою ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду.
Законом України № 2112-ХІ «Про внесення змін до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 3 березня 2022 передбачено, що «у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється».
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.03.2022 № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Харківському апеляційному суду змінено територіальну підсудність судових справ на Полтавський апеляційний суд.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 206, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 23.07.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції, актовий запис № 61.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Бугаєнко І. В.