Справа № 352/2720/21
Провадження № 2/352/246/22
18 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Кукула О.С.,
за участю: відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації),-
20.12.2021 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації).
В обгрунтування позовних вимог, вказує, що 13.06.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та «СЕ Борднетце Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.140836, предметом якого є страхування автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 06.06.2020 по вул. Шевченка, 31 в смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області трапилась дорожньо - транспортна пригода за участю застрахованого вищевказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes»,державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.07.2020 у справі №346/2356/20 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. 09.06.2020 потерпілий звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору та йому було виплачено страхове відшкодування в розмірі 49 045, 65 грн. Позивач з метою досудового врегулювання спору 04.11.2020 направив відповідачу вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування, однак жодних дій ОСОБА_1 не було вчинено.
Ухвалою суду від 24.12.2021 відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали цивільної справи, вислухавши думку відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 13.06.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТОВ «СЕ Борднетце Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.140836, предметом якого є страхування автомобіля «Skoda Karoq», 2018 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.6).
Відповідно до відповіді НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ 3020161377844315, 06.06.2020 о 19:40 було вчинено зіткнення з задньою частиною транспортного засобу «Skoda Karoq», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «СЕ Борднетце Україна», під керуванням водія юридичної особи, який має право керування транспортним засобом ОСОБА_2 , транспортним засобом Mercedes-Benz С180, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 , під керуванням індивідуального власника, який має право керувати транспортним засобом ОСОБА_1 , винуватець ДТП ОСОБА_1 (а.с. 26-29).
09.06.2022ТОВ «СЕ Борднетце Україна» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку, в якій повідомило про пошкодження транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП за участю транспортного засобу «Mercedes»,державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.21).
Відповідно до постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.07.2020 06.06.2020 о 19:40 ОСОБА_1 в смт. Отинія по вул. Шевченка, 31, Коломийського району, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz С-180, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Skoda Karoq», н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 28.07.2020 (а.с.30).
В силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто, наявність вини в діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
11.06.2020 було складено акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) «Skoda Karoq», 2018 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із зазначенням характеру пошкоджень (а.с.31).
Відповідно до ремонтної калькуляції №229048 від 15.06.2020 №229048, автомобіля марки «Skoda Karoq», вартість ремонту становить 49 045, 65 грн та згідно з платіжним дорученням №44210 від 23.06.2020 позивачем перераховано ТОВ «СЕ Борднетце Україна» 49 045, 65 грн. (а.с.33-35, 40).
Відносини у сфері страхування майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Законом України «Про страхування» N 85/96-ВР від 07 березня 1996 року (надалі «ЗУ «Про страхування») та загальними нормами цивільного права.
Згідно з ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» визначено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. З латинської суброгація перекладається як «заміщення, обрання взамін». Таке поняття використовується у договорі майнового страхування, коли страховик, який виплатив страхове відшкодування, набуває в межах фактичних витрат право вимоги, належне страхувальнику, яке страхувальник або інша особа, що одержала це страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто, страховик отримує право регресу щодо виплаченого ним страхового відшкодування. Суброгація виникає тільки після того, як страховик реально здійснив виплату страхового відшкодування. При чому, ця страхова компанія не може претендувати на суму більшого розміру, ніж та, що була фактично виплачена. Тому, якщо страхове відшкодування тільки частково покриває завдані потерпілому збитки, тоді до заподіювача шкоди можуть виникнути одночасно два права вимоги: першу вимогу пред'являє страховик у розмірі виплаченого страхувальнику страхового відшкодування, другу вимогу може пред'явити страхувальник щодо тієї частини заподіяної шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Суброгація випливає безпосередньо із закону і не потребує підтвердження договором страхування.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка, на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. Зокрема згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 на транспортний засіб «Mercedes»,державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується відповіддю НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ 3020161377844315 (а.с.29).
Згідно з ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з статтею 29 цього ж Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається із страхового акту Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» № UA2020060600019/L01/01 від 22.06.2020 вирішено провести виплату відшкодування в розмірі 49 045, 65 грн та відповідно до платіжного доручення №44210 від 23.06.2020 перераховано ТОВ «СЕ Борднетце Україна» 49 045, 65 грн.
Крім того, згідно з розрахунком страхового відшкодування до страхового акту № UA2020060600019/L01/01 визначено вартість відновлюваного ремонту в т.ч. замінених деталей, замінених деталей за вирахуванням зносу, виконання робіт, використаних матеріалів, в розмірі 49 045, 65 грн.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно з статтею 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи наведені норми законів та надані докази у справі, суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» набуло право звернутись за вимогою про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, до ОСОБА_1 , як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання - виплатив страхове відшкодування, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у порядку суброгації.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума страхового відшкодування в розмірі 49 045 (сорок дев'ять тисяч сорок п'ять ) грн 65 коп.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої в даному випадку сплачений судовий збір слід стягнути з відповідача в користь позивача.
На підставі Закону України "Про страхування", ст. 15, 22, 979, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1194, Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в якості страхового відшкодування у розмірі 49 045 (сорок дев'ять тисяч сорок п'ять ) грн 65 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Згідно з ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 20782312.
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Рішення складене в повному обсязі 22.04.2022.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Дзвенислава ГРИНЬКІВ