Справа № 183/1530/22
№ 1-кп/183/834/22
25 квітня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12022046350000040 від 02 лютого 2022 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повністю згодна зі встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєними нею, в присутності захисника - ОСОБА_4 ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно неї у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за її відсутності.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти такого розгляду, про що надав відповідну заяву.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.04.2022 року, у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що 26 січня 2022 року з 11 години 00 хвилин ОСОБА_3 знаходилась у приміщенні будинку раніше знайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
Того ж дня приблизно об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись у вищевказаному будинку, побачила мобільний телефон марки «NOMI», модель і245, який знаходився на столі біля телевізора в кімнаті. В цей час у ОСОБА_3 виник прямий умисел спрямований на таємне викрадення вказаного мобільного телефону марки «NOMI», модель і245, який належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 26 січня 2022 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись вдома у свого знайомого ОСОБА_5 за вищевказаною адресою, діючи умисно, із корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_5 вийшов на двір та за її діями ніхто не спостерігає, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, викрала мобільний телефон марки «NOMI», модель і245, вартістю 622 гривні 30 копійок, що належить ОСОБА_5 , після чого покинула місце вчинення кримінального проступку. В подальшому ОСОБА_3 викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила матеріальну шкоду ОСОБА_5 на суму 622 гривні 30 копійок.
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає її щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, судом враховуються дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, свою вину визнала повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, а також те, що заподіяна шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі шляхом повернення майна.
Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального правопорушення та обставин його вчинення, особи обвинуваченої та її ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу чи виправних робіт, оскільки, окрім того, що остання офіційно не працює, виконання покарання у виді штрафу навіть на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 185 КК України у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням її майнового і сімейного стану (обвинувачена не працює), а також характеру проступку, який є корисливим кримінальним правопорушенням, буде утрудненим. Також, суд вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді арешту чи обмеження волі, оскільки зазначені види покарань передбачають реальну ізоляцію особи. За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої. Крім того, відбування покарання у виді громадських робіт особою, яка не працює, буде сприяти не лише її виправленню, а й ресоціалізації, та надасть можливість засудженій в подальшому працевлаштуватися.
Також, за наявності пом'якшуючої покарання обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_3 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді громадських робіт буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на вісімдесят годин.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Nomi», модель і-245, Іmеі: НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя ОСОБА_1