20.04.2022 Єдиний унікальний номер 205/1450/22
Провадження № 2/205/1749/22
20 квітня 2022 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Данчули К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі до 29 грудня 2009 року. Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач сплачував аліменти на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська до повноліття сина, але він продовжує навчання в Державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет» на факультеті «Харчових та хімічних технологій» на денній формі навчання по контракту до 30 червня 2025 року. Отже, йому потрібно повноцінне харчування, хороший одяг, підручники та додаткові потреби для навчання, кошти на проїзд, а відповідач працює і отримує заробітну плату, але після припинення сплати аліментів відчувається суттєва нестача грошових коштів на утримання дитини, тому їй потрібна допомога по утриманню повнолітньої дитини, що продовжує навчання. На підставі викладеного позивач звертається до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів до закінчення навчання - 30 червня 2025 року.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Від відповідача надійшла заява в якій він визнав позовні вимоги та не заперечував щодо стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина.
Третя особа - ОСОБА_3 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 26 серпня 1995 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, про що зроблено відповідний актовий запис № 819, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2009 року було розірвано.
Від подружнього життя сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України від 14 січня 2022 року, виданим органом № 1213, та не заперечується відповідачем.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати разом з матір'ю, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 05 серпня 2021 року, виданою відділом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради і на цей час знаходиться на утриманні та матеріальному забезпеченні позивача.
Відповідно до довідки № 948 від 01 вересня 2021 року та договору № СВ-005 від 16 серпня 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 вересня 2021 року навчається в Державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет» на факультеті «Харчових та хімічних технологій» на бакалавра зі спеціальністю «Харчові технології» на денній формі навчання по контракту по 30 червня 2025 року.
Статтями 141, 155 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків, мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до п. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до Конвенції про права дитини (ратифіковані Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.91 р.) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Згідно із ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Зобов'язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв'язку між батьками й дитиною (кровний зв'язок між батьками та дитиною або зв'язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.
Частиною 1 статті 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Положеннями статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 6 від 15.05.2006 судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин та визнанням позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина підлягають задоволенню.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд враховує положення статті 182 СК України, та те, що дитина є повнолітньою, проживає разом з матір'ю і продовжує навчання на денній формі навчання на контракті в Державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет», тому з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення повнолітнім сином навчання до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання з дня подання позову до суду, тобто з 18 лютого 2022 року.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264, ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах сум платежів за один місяць.
З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах сум платежів за один місяць.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі за одну майнову вимогу у розмірі 992,40 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст. ст. 12, 13, 76 - 78, 81, 128, 141, 210, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНН НОМЕР_3 ) аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) батька, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 18 лютого 2022 року і до закінчення повнолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання в Державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет» - тобто до 30 червня 2025 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах сум платежів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.П. Терещенко