Справа № 200/7578/19
Провадження № 2/932/1443/21
(заочне)
18 квітня 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участю секретаря судового засідання Киричок Л.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментах та пені, -
У травні 2019 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам та пені за несвоєчасну їх сплату. Позов мотивованим тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини, починаючи з 05.10.2015 року. Після набрання рішенням законної сили, позивач отримала виконавчий лист та пред'явила його до виконання. Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, однак відповідач сплатив аліментів на суму 9 118, 00 грн. з необхідних 39 251, 50 грн. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який видано Шевченківським ВДВС м. Дніпра, станом на травень 2019 року заборгованість зі сплати аліментів за вищевказаним виконавчим провадження складає 30 133, 50 грн. Сума пені складає 243 964, 08 грн., проте оскільки приписами ст. 196 СК України обмежено розмір суми неустойки (пені), яка може бути стягнута з боржника, розмір пені, яка на думку позивача, має бути стягнута з відповідача, становить 30 133, 50 грн. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість по аліментам у сумі 30 133, 50 грн. та пеню у розмірі 30 133, 50 грн.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2019 року суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. було відсторонено від здійснення правосуддя у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення з посади.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справа передана судді Сліщенко Ю.Г .
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2020 року справа прийнята в провадження судді Сліщенко Ю.Г .
Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року за № 2299/3дп/15-20, суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненка І.Ю. відсторонено від здійснення правосуддя у зв'язку із внесенням подання про звільнення судді з посади.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 02.02.2021 року справа передана судді Кондрашову І.А.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року справа прийнята в провадження судді Кондрашова І.А. та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року позовна заява залишена без руху.
25 жовтня 2021 року недоліки були усунуті позивачем.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року продовжено розгляду справи після залишення позову без руху.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2021 року витребувано у Шевченківського ВДВС м. Дніпра докази.
В судове засідання позивач не з'явилась. Подала до суду заяву, згідно якої прохає проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
За змістом ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на те, що відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не з'явився в судове засідання без поважних причин (без повідомлення причин неявки), суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Суд установив, що відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 , її батьком є ОСОБА_2 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2015 року присуджено стягнення аліментів з відповідача на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини - ОСОБА_4 .
Відповідач рішення суду про стягнення аліментів не виконує, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по їх сплаті, що убачається із розрахунку заборгованості, яка станом на 01.02.2019 року становить 28 190, 00 грн. (а.с. 6).
Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Згідно із частиною третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» , визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
У частині восьмій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.
Отже, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 згаданого Закону, відповідно до частини восьмої якої суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Суд вважає, що стягнення заборгованості по аліментам не є належним способом захисту та не призведе до поновлення порушених прав позивача, оскільки специфіка аліментних платежів полягає в тому, що у разі несплати чергового платежу, він автоматично рахується як заборгованість. Стягнення такої заборгованості по аліментам призведе до подвійного стягнення боргу, а на практиці боржник, який злісно не виконує аліментні зобов'язання, буде ухилятись від виконання рішення суду про стягнення заборгованості по аліментам.
З урахуванням вимог діючого законодавства, суд вважає, що підстав для стягнення заборгованості по аліментах немає, оскільки всі питання щодо сплати аліментів за судовим рішенням вирішуються державним виконавцем при виконанні судового рішення. У разі нездійснення державним виконавцем дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", діючим законодавством передбачено порядок оскарження такої бездіяльності.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по аліментам, слід відмовити.
Стосовно вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд виходить з наступного.
Так, згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Так, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином. Заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
З огляду на те, що відповідач не сплачує аліменти, тобто заборгованість виникла з його вини, суд вважає можливим стягнути пеню за прострочення сплати аліментів. Однак в силу ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Отже, суд має право стягнути пеню, розмір якої не перевищує розмір заборгованості по аліментам.
Як видно із розрахунку заборгованості, сукупний розмір заборгованості станом на 01.03.2018 року складає 28 190, 00 грн., тому розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений саме таким розміром.
Отже, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 пені у розмірі 28 190, 00 грн. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Разом з тим, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір на підставі приписів ст. 141 ЦПК України, у розмірі 768, 40 грн., який підлягав сплаті у 2019 -му році.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 196, 180-184 СК України, ст. ст. 4, 5, 10-11, 60, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про стягнення заборгованості по аліментам та пені, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за несвоєчасність сплати аліментів у розмірі 28 190 (двадцять вісім тисяч сто дев'яносто) гривень, 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Держави Україна судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень, 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ