Номер провадження: 11-кп/813/1265/22
Номер справи місцевого суду: 495/8007/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.04.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської обл. від 23.03.2022, якою в межах кримінального провадження №12021162240000721 від 04.07.2021, відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Звенигородка Черкаської обл., громадянина України, не працюючого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 21.05.2022 включно в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор»
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою суду було задоволене клопотання прокурора та продовжено відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 186 КК України, строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21.05.2022 включно, в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Мотивуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції послався на те, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу продовжують існувати. Також суд врахував обставини, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він має постійне місце проживання, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані потерпілі, свідки.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою суду вказує, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою з наступних підстав:
- в судовому засіданні сторона обвинувачення не змогла в повному об'ємі довести існування ризиків, вказаних в клопотанні;
- наявність невиліковних захворювань (ВІЧ та гепатит);
Посилаючись на викладені обставини, обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що на ім'я прокурора подав заяву про застосування до нього положень ст. 616 КПК України, в якій він просив прокурора змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, та просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської обл. від 23.03.2022.
В судове засідання апеляційного суду представник прокуратури не з'явився, про час та місце його проведення прокуратура була повідомлена належним чином, від прокурора надійшла заява про розгляд справи без його участі, водночас від обвинуваченого ОСОБА_6 не надходило заяв про його бажання приймати участь в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на зазначене судове рішення, від захисника ОСОБА_7 , який належним чином був повідомлений про розгляд апеляційної скарги обвинуваченого, також ніяких заяв не надходило.
Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись вимогами ст. 422-1 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд провести за відсутності учасників судового провадження, та фіксацію судового засідання технічними засобами не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
З матеріалів провадження вбачається, на розгляді в Білгород-Дністровському місьрайсуді Одеської обл. знаходиться кримінальне провадження №12021162240000721 від 04.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Виходячи з положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
При цьому, положення ч. 2 ст. 422-1 КПК України встановлюють, що суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду 1-ої інстанції: 1) ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою; 2) клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді 1-ої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Також, зважаючи на те, що приписами ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому (-им) запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом 1-ої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України.
Так, із аналізу вищезазначених положень кримінального процесуального закону можна дійти висновку про те, що під час продовження строку застосування запобіжного заходу під час судового розгляду не вимагається обов'язкової наявності клопотання прокурора, суд 1-ої інстанції зобов'язаний в будь-якому випадку повторно розглянути питання доцільності продовження строку тримання особи під вартою.
З матеріалів справи вбачається, що до суду 1-ї інстанції прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , яке було розглянуте та прийняте рішення.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду та наголошує на тому, що в зазначеному кримінальному провадженні не зменшились ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 може вдатись до спроб переховування від суду, оскільки обвинувачується у вчинення особливо тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті передбачене покарання від до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Твердження обвинуваченого, що в судовому засіданні сторона обвинувачення не змогла в повному об'ємі довести існування ризиків, вказаних в клопотанні, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України судом 1-ої інстанції в повній мірі проаналізовано та дано оцінку, з чим колегія суддів погоджується.
Що стосується доводів обвинуваченого щодо стану його здоров'я, суд 1-ої інстанції при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу в повній мірі оцінив всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Водночас, посилання обвинуваченого ОСОБА_6 про звернення до прокурора з клопотанням про застосування до нього положень ст. 616 КПК України, на переконання колегії суддів не є підставою для скасування йому обраного запобіжного заходу, та повинно бути окремо розглянуто прокурором у встановленому законом порядку.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду 1-ої інстанції про продовження строку тримання під вартою останньому залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 183, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської обл. від 23.03.2022, якою у кримінальному провадженні №12021162240000721 від 04.07.2021, обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.05.2022 включно, з утриманням в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4