вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
22.02.2022 Справа № 917/1399/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Іванко Л.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Веприк Андрія Андрійовича, АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1
до відповідача Акціонерного товариства "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті", Турецька Республіка в особі представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті", 79037, м. Львів, вул.Хмельницького, буд. 212, ідент. код 26579227
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», вул. І.Федорова, 32-А, м.Київ, 03038;
ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
про стягнення 65846,54 грн.
без виклику представників сторін
встановив:
Фізична особа підприємець Веприк Андрій Андрійович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті", Турецька Республіка в особі представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" про стягнення 65846, 54 грн. збитків, що становлять різницю між отриманими страховими виплатами та реальними витратами, заподіяних внаслідок ДТП.
Позивач також прохає відшкодувати за рахунок відповідача 2270, 00 грн. судових витрат на сплату судового збору, та 6000 грн. - витрат на правничу допомогу.
Відповідач у відзиві (вх.№11420 від 18.10.2021 р.) проти позову заперечує, посилаючись на відсутність доказів права власності ФОП Веприк А.А. на транспортний засіб DAF XF 95.480 д.р.н. НОМЕР_3 .
Позивач надав відповідь на відзив (вх.№12217 від 05.11.2021 р.), в якій зазначає, що відповідно до технічного паспорту на автомобіль DAF XF 95.480 д.р.н. НОМЕР_3 власником автомобіля є Веприк А.А .
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі №917/1399/21. Справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 27.10.2021 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І.Федорова, 32-А, м.Київ, 03038);
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
12 серпня 2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля DAF XF 95.480 д.р.н. НОМЕР_4 , що належить Веприку А.А , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля MAN TGS 41.440, д.р.н. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-162973286.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №111175 від 12.08.2020, 11.08.2020 о 23:20 год. на 304 км автодороги Київ-Харків- Довжанський, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGS41.440 д.н.з. НОМЕР_5 , рухаючись зі сторони м. Полтава, виїхав на смугу зустрічного руху та створив аварійну ситуацію автомобілю DAF XF95.480 д.н.з. НОМЕР_3 з причепом Esterea 5209 д.н.з. НОМЕР_6 , яким керував водій ОСОБА_4 , який рухався в напрямку м. Полтави та уникаючи зіткнення з автомобілем DAF, здійснив наїзд на металевий відбійник. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль DAF та металевий відбійник отримали механічні ушкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.124 КУпАП в наслідок порушення п. 11.3 Правил дорожнього руху.
Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2020 року по справі № 546/616/20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Чутово, Полтавської області, громадянин України, станом на 12.08.2020 року працюючий водієм в Компанії «Представництво "ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ", одружений, інвалід III групи, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
27 жовтня 2020 року вказана постанова набрала законної сили.
Цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ "СК "Українська страхова група" за полісом №ЕР - 162973286, який покрив суму збитків в розмірі 18484, 46 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №29305 від 25.11.2020 р.
Однак, розміру страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування №ЕР - 162973286 не вистачило для повного відшкодування шкоди.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 65486, 54 грн. - різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів аба внаслідок завдання шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто, даною нормою визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - його законного володільця.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, відшкодування шкоди, завдану майну потерпілого, відбувається за вибором потерпілого, у вигляді відшкодування шкоди у натурі або відшкодування заподіяних збитків. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Зі змісту статті 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи наявну в матеріалах справи постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.10.2020 р. у справі №546/616/20 відповідальною особою за завдані збитки є відповідач, оскільки на момент виникнення ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті".
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 65846, 54 грн. заподіяних збитків у вигляді різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Згідно ч.2 ст. 129 ГПК України - у разі задоволення позову сплата судового збору, у вигляді надання правничої допомоги покладається на відповідача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено гонорар адвоката, який є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з правовим висновок ВС у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року, останній в питанні відшкодування витрат на правову допомогу, аналізуючи ГПК прийшов до висновку, що "витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)."
Таким чином, витрати на правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн. покладаються на відповідача.
Куруючись ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті", Турецька Республіка в особі представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" (79037, м. Львів, вул.Хмельницького, буд. 212, ідент. код 26579227) на користь Фізичної особи - підприємця Веприк Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) 65846, 54 грн. матеріальної шкоди, 2270, 00 грн. витрат зі сплати судового збору, 6000, 00 грн. витрат на правничу допомогу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Іванко Л.А.