вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
15.02.2022 Справа № 917/1631/21
за позовною заявою Полтавської обласної державної адміністрації, 36014, м.Полтава, вул. Соборності, 45, ідент. код 00022591
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаванафтогазрозвідка", 36010, м. Полтава, вул. Половки, буд. 66Б, кім. 13, ідент. код 39825142
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Полтавська обласна рада, вул. Соборності, 45, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 22530614
про стягнення 625584,62 грн.
Суддя Іванко Л.А.
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники сторін - згідно протоколу
До господарського суду Полтавської області надійшов позов Полтавської обласної державної адміністрації (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаванафтогазрозвідка"(далі-відповідач) про стягнення 625584,62 грн., що становить: 526720,00 грн. основного боргу, 30391,02 грн. - 3% річних, 68473,6 грн. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов"язання за Угодою № 31 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської облдасті (далі-Угода) в частині сплати 526720,00 грн. до Цільового Фонду обласного бюджету Полтавської області.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Іванко Л.А.
Ухвалою господарського суду від 26.10.2021 року позовну заяву по справі №917/1631/21 - залишено без руху, позивача зобов'язано усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.
Станом на 02.11.2021 року позивачем подано докази усунення недоліків даної заяви.
За даним позовом ухвалою господарського суду Полтавської області 09.11.2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Залучено до участі у справі Полтавську обласну раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Підготовче засідання у справі призначене на 07.12.2021 року.
06.12.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаванафтогазрозвідка" надійшов відзив (вх.№ 13507) на позовну заяву, у якому відповідач проти доводів, наведених у позові заперечив, посилаючись на те, що позивач не є отримувачем передбачених Угодою № 31 грошових коштів, а отже, дана Угода, на думку відповідача не опосередковує виникнення будь-яких зобов"язань перед позивачем.
Крім цього, за викладеного у відзиві, відповідач вказує, що дана позовна заява подана особою, яка не володіє необхідним обсягом повноважень для звернення з нею до суду.
Ухвалою господарського суду від 07.12.2021 року відкладено підготовче засідання на 13.01.2022 року.
16.12.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив (вхід.№14059), в якій аргументи відповідача вважає необгрунтованими, виходячи з того, що Полтавська обласна державна адміністрація є стороною угоди та має право вимагати від відповідача виконання обов"язків, що визначені угодою.
Крім цього, позивач зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. При цьому, Постійна комісія з питань паливно - енергетичного комплексу та використання надр Рекомендаціями від 04 жовтня 2021 року погодила звернення Полтавської обласної державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаванафтогазрозвідка» щодо стягнення збитків та боргу за угодами про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.
В зв'язку з цим, Полтавська обласна державна адміністрація для реалізації покладених на неї повноважень, звернулася до Господарського суду Полтавської обласної державної адміністрації з позовом про стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 625584,62 грн.
04.01.2022 року від відповідача до суду надійшли заперечення. Відповідач не погоджується з твердженнями позивача, що викладені останнім у відповіді на відзив. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що позовна заява у даній справі подана неналежним позивачем, оскільки, на думку відповідача:
- матеріали справи не містять документу, який надає право звернення Полтавської ОДА в інтересах Полтавської обласної ради;
- права Полтавської ОДА не було порушено;
- рекомендації Постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр від 04.10.2021 не надають право звертатись Полтавській ОДА з позовною заявою в інтересах Полтавської обласної ради;
- законодавством України, зокрема, Законом України "Пло місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено повноваження районних/обласних державних адміністрацій та повноваження, які їм можуть бути делеговано, і право звернення до суду в інтересах іншого державного органу, при цьому, не передбачено;
- Полтавська обласна рада є самостійною юридичною особою, і у випадку порушення її прав та інтересів може звернутись, в тому числі до суду з метою захисту своїх прав та інтересів самостійно.
За викладеного, у задоволенні позовної заяви просить відмовити.
Ознайомившись з аргументами відповідача, позивач надав суду додаткові пояснення, в яких не погоджується з твердженням відповідача про те, що «права Полтавської ОДА жодним чином не були порушені». Посилаючись на статті 2, 22, 78 Бюджетного кодексу України, статті 13, 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та Положення про Департамент фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 19.02.2018 року № 135, зазначає, що обласні державні адміністрації є головними розпорядниками бюджетних коштів та саме позивача уповноважено забезпечувати виконання обласного бюджету та здійснювати державний контроль за станом фінансової дисципліни та забезпечувати належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив кошти у сумі 526720,00 грн до Цільового Фонду обласного бюджету Полтавської області на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області, на переконання Полтавської обласної державної адміністрації, остання є належним позивачем для пред'явлення вимоги про стягнення грошових коштів на виконання мети Угоди № 31, яка була укладена між Полтавською обласною державною адміністрацією, Полтавською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаванафтогазрозвідка».
Також, з огляду на викладене у поясненнях, позивач вважає необгрунтованими посилання відповідача на те, що «рекомендації Постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр від 04.10.2021 р. не надають право звертатись Полтавській ОДА з позовною заявою в інтересах Полтавської обласної ради».
Право Полтавської обласної державної адміністрації на звернення з позовом до суду також підтверджує статтями 15, 527, 610, 611, 631 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України. При цьому, Рекомендації Постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплекс та використання надр від 04.10.2021 року додатково підтверджують право Позивача на звернення до суду.
Підсумовуючи викладене, позивач зазначає, що Полтавська обласна державна адміністрація звернулась до господарського суду Полтавської області задля захисту власних прав та інтересів як сторони Угоди № 31 та органу, який уповноважено виконувати обласний бюджет. При цьому, позивач вважає повністю доведеним право Полтавської обласної державної адміністрації на звернення до суду з позовною заявою про стягнення грошових коштів за Угодою № 31.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №917/1631/21 до розгляду по суті на 15.02.2022.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду справи.
У судовому засіданні 15.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, заслухавши пояснення представника позивача, суд, встановив:
Між позивачем, Полтавською обласною радою та відповідачем 23.10.2019 року укладено Угоду про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області (далі - Угода).
Угода набуває чинності з дня її підписання (п.4.1), а пунктом 4.2 Угоди передбачено, що її дія триває протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дня підписання Сторонами цієї Угоди.
Відповідно до пункту 1.1 Угоди її предметом є врегулювання взаємних прав та обов'язків, основних умов та партнерства Сторін з метою сприяння збільшенню обсягів видобутку природного газу, газового конденсату та нафти в питаннях розвідки, розробки та облаштування родовищ, будівництва, реконструкції, ремонтів об'єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури, виконання державних, регіональних, місцевих екологічних програм та програм спрямованих на поліпшення соціально-економічного стану в Полтавській області.
Відповідно до пункту 3.1 Угоди, Сторона 1 зобов"язується, враховуючи площу Північно-Котелевського родовища 65,84 км.кв., перерахувати до Фонду обласного бюджету Полтавської області кошти у сумі 526720,00 грн (п'ятсот двадцять шість тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) протягом 5 днів з дня внесення на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно- енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання відповідачеві спеціального дозволу на користування надрами цього родовища.
За даними позивача, 24.10.2019 рішенням двадцять сьомої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради № 1222 «Про звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання без проведення аукціону ТОВ «Полтаванафтогазрозвідка» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу природного, конденсату Північно-Котелевської площі на території Котелевського району Полтавської області» вирішено: (1) погодити Державній службі геології та надр України надання без проведення аукціону ТОВ «Полтаванафтогазрозвідка» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно - промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу природного, конденсату Північно-Котелевської площі на території Котелевського району Полтавської області; (2)ТОВ «Полтаванафтогазрозвідка» виконати зобов'язання за угодою про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області від 23.10.2019 року.
Як зазначає позивач, обов'язок відповідача перерахувати до Цільового Фонду обласного бюджету Полтавської області кошти у сумі 526720,00 грн виник з 25.10.2019 року.
За інформацією позивача, кошти у сумі 526720,00 грн до Цільового Фонду обласного бюджету Полтавської області на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області відповідач не сплатив, а отже, передбачені Угодою зобов'язання - не виконав. При цьому, позивач вказує, що в листі від 31.08.2020 року відповідач визнав і підтвердив взяті зобов'язання за цією Угодою.
В рамках досудового врегулювання спору, враховуючи невиконання договірних умов, Полтавською обласною радою направлялися претензії щодо невиконання договірних зобов'язань 18.08.2020 року за № 01-21/1583/21/2509 та 26.07.2021 року за№ 01-22/1895/22/2912.
Відповідач листом від 31.08.2020 року надав відповідь на претензію Полтавської обласної ради, в якій, з-поміж іншого, зазначив, що підтверджує взяті на себе Угодою № 31 від 23.10.2019 зобов'язання з участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області та повідомив про свої наміри щодо їх виконання в повній сумі одразу після отримання від Державної служби геології та надр України спеціального дозволу на такий вид користування надрами Північно- Котелевської площі як геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовища).
Позивач та Полтавська обласна рада не погоджується з даною позицією відповідача, вказуючи, що за Угодою обов'язок відповідача виник не з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а з дня внесення на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно- енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання ТОВ «Полтаванафтогазрозвідка» спеціального дозволу на користування надрами. На думку позивача, таким чином відповідач намагається уникати виконання своїх обов'язків за Угодою, водночас, позивач зацікавлений у стягненні з відповідача 3 % річних і індексу інфляції за час користування чужими грошовими коштами. Тому, 04.08.2021 року позивач надіслав претензію № 01-63/5057 до відповідача щодо невиконання договірних зобов'язань, але відповідач відповіді на претензію не надав.
Отже, посилаючись на невиконання відповідачем обов"язків, встановлених Угодою, позивач вказує на порушення його прав та законних інтересів, що полягають в недоотриманні фінансування обласним бюджетом, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, позивач, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, згідно п.3.1 Угоди нарахував та заявив до стягнення з відповідача: 3% річних за період з 30.10.2019 по 01.10.2021 в розмірі 30391,02 грн, інфляційні за період з 30.10.2019 по 01.10.2021 в розмірі 68473,6 грн.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Частини перша, третя і четверта статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною другою статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов'язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Для реалізації покладених повноважень, з урахуванням пункту 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Угодою № 31 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області, укладеної 23.10.2019 року між відповідачем, третьою особою та позивачем.
В позовній заяві позивач стверджує, що його права і законні інтереси порушено саме внаслідок порушення відповідачем обов"язків, встановлених Угодою.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанова КГС ВС від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Законом визначено обов'язок кожної сторони подавати докази на підставу своїх вимог та заперечень. Разом з тим, законом не заборонено учаснику справи (стороні) посилатися, як підставу своїх вимог або заперечень на наявні в матеріалах справи докази, що були подані іншими учасниками справи, зокрема протилежною стороною.
За змістом п.1.3 Угоди, з моменту зарахування коштів, передбачених цією Угодою, до Фонду, відповідач передає право володіння, користування та розпорядження вказаними коштами відповідно до їх цільового призначення. Ці кошти стають власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.
Натомість, за змістом п.1.4 Угоди позивач наділений повноваженнями формувати перелік напрямків використання цих коштів Фонду, за пропозиціями депутатів обласної ради та постійних комісій.
Отже, вбачається, що за даною Угодою власником коштів стає територіальна громада сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради - третя особа, а не позивач.
Крім цього, обгрунтовуючи своє право на звернення до суду із даною позовною заявою, позивач посилається на Рекомендації Постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр від 04.10.2021, в яких Полтавська обласна рада погодила звернення Полтавської обласної державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаванафтогазрозвідка» щодо стягнення збитків та боргу за угодами про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.
Зазначений документ суд оцінює критично, оскільки він носить рекомендаційний, а не законодавчий характер.
З наведених обставин та оцінки у сукупності доказів суд вважає, що позивачем недоведено порушення його прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 25.02.2022
Суддя Іванко Л.А.