"21" квітня 2022 р.
м. Київ
Справа № 911/3153/21
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами
позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 2Б, код ЄДРПОУ 23243188)
до Фізичної особи-підприємця Геворкяна Акопа Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, 3% річних та втрат від інфляції
Через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Фізичної особи-підприємця Геворкяна Акопа Яковича про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 40663,22 грн, а також 487,96 грн втрат від інфляції та 217,24 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем на об'єкті відповідача за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 12 А, виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії, до мережі ОСР з порушенням схеми обліку, самовільне підключення виконано проводом від опори до будівлі, яку орендує відповідач, у зв'язку з чим, представниками позивача складено Акт про порушення №046230 від 21.05.2021. 13.07.2021 за наслідками розгляду Акту про порушення №К046230 від 21.05.2021 комісією прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до ПРРЕЕ, оформлене протоколом №286 від 13.07.2021. Розрахована сума до сплати за необліковану електричну енергію склала 40663,22 грн, однак відповідачем не сплачено вказаної суми позивачу. Крім того, у зв'язку з простроченням оплати за недораховану електричну енергію позивачем нараховано відповідачу 487,96 грн втрат від інфляції та 217,24 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.
Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву б/н від 16.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 04.11.2021 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 03.01.2022; відповідачу - заперечень до 10.01.2022.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відзив на позов відповідачем до суду не подано.
Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Вказаний факт підтверджується конвертом №0103280375440 від 05.11.2021 з ухвалою від 04.11.2021, що повернута Господарському суду Київської області з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». Також судом, листом №0103280601946 від 10.12.2021 направлено на юридичну адресу відповідача ухвалу від 08.12.2021 про відкриття провадження у справі, яка не була вручена та повернулася до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання», що підтверджується даними сайту Укрпошти.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).
Оскільки судом надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Відтак, у зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між Хімічем Валерієм Миколайовичем як орендодавцем та Геворкяном Апопом Яковичем як орендарем (відповідач) укладено Договір оренди нежитлового приміщення від 15.09.2018 (далі - Договір оренди) за яким, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Бровари, вул. С. Петлюри 12-А, загальною площею 120,0 кв.м (перший та другий поверх).
Приміщення надається орендарю для здійснення господарської діяльності і технічного обслуговування відповідно до чинного законодавства України. Об'єкт оренди є власністю орендодавця на підставі свідоцтва про право власності №27796991 від 07.10.2014. Приміщення передається в оренду з правом передачі у подальшому в суборенду (п. 1.2., 1.3., 1.4. Договору оренди).
Відповідно до п. 2.1. Договору оренди передача орендодавцем приміщення в тимчасове користування орендарю здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Вказаний акт прийому-передачі приміщення складає невід'ємну частину даного Договору.
Укладаючи Договір оренди сторони, керуючись ч. 2 ст. 631 ЦКУ встановлюють, що строк оренди за цим Договором починається з дати дня підписання сторонами цього Договору і діє по 14.09.2021 або до дня, з якого цей Договір буде вважатись сторонами достроково розірваним припиненим, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим Договором (п. 3.1 Договору оренди).
Пунктом 4.5. Договору оренди сторони визначили, що орендар компенсує орендарю витрати по оплаті комунальних послуг електроенергії, водо-теплопостачання, каналізації, опалення, витрати, пов'язані з експлуатацією телефонних ліній та інші витрати по утриманню приміщення. Компенсація вказаних вище витрат проводиться орендарем на підстав рахунків орендодавця, погоджених з орендарем. Рахунок орендодавця вважається погодженим з орендарем у випадку відсутності письмових заперечень орендаря протягом двох календарних днів з моменту отримання рахунку.
Відповідно до п. 9.1. Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в оренду.
Згідно Акту приймання-передачі приміщення до Договору оренди будівлі б/н від 15.09.2018 орендодавець передав в оренду орендарю приміщення загальною площею 120 м2 (перший, другий поверх), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вулиця С. Петлюри, 12-а, яким орендар володіє на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексом №27796991 від 07.10.2014, а орендар прийняв дане приміщення у належному стані на умовах Договору оренди від 15.09.2018.
21.05.2021 за наслідками перевірки представниками ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" вузлу обліку за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 12 А, виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) а саме: порушення п. 1.2.1; п. 2.1.3; п. 2.3.1; п. 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл-передачу, постачання електричної енергії до мережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом від опори до будівлі споживача (ФОП Геворкян А.Я.), у зв'язку з чим, представниками позивача складено Акт про порушення №К046230 від 21.05.2021, Хімічем В.М. вказаний Акт підписано, Геворкян А.Я. від підпису відмовився.
Листом №04/580/9075 від 11.06.2021 ФОП Геворкяна А.Я. повідомлено про те, що засідання комісії з розгляду акта про порушення відбудеться 13.07.2021 за адресою: м. Київ вул. Стеценка 1а.
13.07.2021 за наслідками розгляду Акту про порушення №046230 від 21.05.2021 комісією прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до ПРРЕЕ, оформлене протоколом №286 від 13.07.2021. Розрахована сума до сплати за недораховану (необліковану) електричну енергію склала 40663,22 грн, відповідно до розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно порядку визначеного главою 8.4. розділу VІІІ ПРРЕЕ.
Листом №04/530/10886 від 15.07.2021 ФОП Геворкяна А.Я. повідомлено про результати розгляду Акта про порушення №К046230 від 21.05.2021 та про нарахування останньому 40663,22 грн вартості не облікованої електричної енергії.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач стверджує, що відповідачем не сплачено вказаної суми позивачу. У зв'язку з простроченням оплати за недораховану електричну енергію позивачем окрім основного боргу, також нараховано відповідачу 487,96 грн втрат від інфляції та 217,24 грн 3% річних.
Відповідач у свою чергу жодним чином не відреагував на наявність даного судового провадження, заперечень не надав, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Суд дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази вважає за необхідне зазначити на наступному.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), нормами Цивільного та Господарського законодавства, а також, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері енергетики.
Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - постачальник, позивач) є суб'єктом господарювання, що здійснює постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Приписами ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.
Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 1.2.2. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (аналогічне положення міститься у п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 58 Закону споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ст. 193 Господарського кодексу України, яким визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 3 ст. 58 Закону визначено, що споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частина 2 цієї статті визначає перелік правопорушень на ринку електричної енергії, до яких, зокрема, входять: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов'язок надання такого доступу встановлений законодавством; невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб'єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами таких суб'єктів.
Разом з цим положення п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначають обов'язки споживача, до яких, зокрема входять: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
8.4.1. Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
8.4.2. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, зокрема, у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).
Зокрема, згідно положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ (станом на момент складення Акту про порушення) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
За пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Досліджуючи складений представниками позивача Акт про порушення №К046230 від 21.05.2021, в якому, зокрема, зазначено про порушення споживачем п. 8.4.2. ПРРЕЕ (самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки, без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії, до мережі ОСР з порушенням схеми обліку) суд встановив, що даний Акт складений у відповідності до діючих норм ПРРЕЕ (станом на момент складання Акту).
Так суд зазначає, що перевірка проводилась представниками позивача за адресою: м. Бровари, вул. С. Петлюри 12а, вказана адреса також зазначена у п. 1.1. Договору оренди та Акті приймання-передачі приміщення, за якими приміщення за вказаною адресою передано ФОП Геворкяну А. Я. а отже, в суду є підстави вважати, що перевірка проводилась за вірною адресою та відображає дійсні обставини, викладені у Акті про порушення.
Разом з тим, суд наголошує на тому що, Акт про порушення К046230 від 21.05.2021 складений за участі орендодавця приміщення за адресою: м. Бровари, вул. С. Петлюри 12а - Хіміча В.М., який підписав вказаний Акт, а також у присутності Геворкяна А.Я. (від підпису акта відмовився), що вказує на їх ознайомлення з вказаним Актом та на те, що вказаний акт складався у їх присутності.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно Акту про порушення представниками позивача встановлено, що самовільне підключення було здійснене до приладу обліку (згідно схеми електроживлення), при цьому самовільне підключення виконане проводом від опори до будівлі, яку на момент складення акту орендує Геворкян А. Я., а отже останній і є фактичним споживачем не облікованої електричної енергії.
Отже, актом про порушення встановлено причетну особу, яка безобліково споживала електричну енергію. Таким чином суд зазначає, що відповідальність за порушення ПРРЕЕ лежить на особі, яка фактично споживала електричну енергію, а саме на ФОП Геворкян А. Я.
Також суд наголошує, що перевірка представниками позивача об'єкту за адресою: м. Бровари, вул. С. Петлюри 12а здійснювалась в межах строку дії Договору оренди, а відтак в Акті про порушення орендаря підставно визначено, як особу, яка здійснювала несанкціонований відбір електричної енергії з мереж Оператора системи розподілу (позивача).
Поряд з тим, суд зазначає, що споживач був належним чином повідомлений про засідання комісії, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням № 0413606497175 від 14.06.2021 з відміткою про вручення відповідачу листа №04/580/9075 від 11.06.2021 з повідомленням про дату та час засідання комісії з розгляду Акта про порушення.
13.07.2021 позивачем проведено засідання комісії з розгляду Акта про порушення, оформлене Протоколом №286, за відсутності відповідача, за наслідками якого, здійснено розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 26.03.2021 по 21.05.2021 на суму 40663,22 грн.
Також з Протоколу засідання комісії (пункт 11 Протоколу) вбачається, що протокол, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії направлено відповідачу поштою.
Судом перевірено розрахунок вартості не облікованої електричної енергії та встановлено, що він є арифметично вірним, а сума у розмірі 40663,22 грн нарахована відповідачем правильно. Контр-розрахунку суми нарахованої недооблікованої електричної енергії відповідачем суду не надано.
З наявного в матеріалах справи, рекомендованого повідомлення №0413606493064 від 16.07.2021 вбачається, що позивачем направлено споживачу (відповідачу) документи на оплату не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ електричної енергії. Водночас з даного рекомендованого повідомлення вбачається, що вказаний лист відповідачем не отриманий.
Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, а саме пп. 2 п. 1 Розділу ІІ нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.
Отже, направлену на адресу відповідача поштову кореспонденцію з повідомленням про оплату, останній з урахуванням положень зазначеного Наказу повинен був отримати 22.07.2021. Водночас в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують сплату відповідачем позивачу 40663,22 грн ватрості необлікованої електричної енергії, яку відповідач в порядку п. 8.2.7. ПРРЕЕ повинен був здійснити протягом 30 днів.
Окремо, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем, під час розгляду даної справи судом, не було надано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача щодо порушень норм ПРРЕЕ та наявності заборгованості у відповідача за спожиту необліковану електричну енергію.
Отже, відповідач попри те, що був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, не вчинив жодних юридично значимих дій щодо подання до суду доказів, які б підтверджували відсутність порушень відповідачем норм ПРРЕЕ, безпідставність нарахувань вартості необлікованої електричної енергії тощо, та/або пояснень щодо неможливості подання таких доказів з причин, що не залежать від його волі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).
17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Відтак, суд, спираючись та ті обставини, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, ніж ті, що надані позивачем на підтвердження наявності у відповідача, заборгованості за необліковане споживання електричної енергії, розцінює докази позивача найбільш вірогідними, а також належними, допустимими та такими, що підтверджують факт вчинених відповідачем порушень ПРРЕЕ, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 40663,22 грн.
Отже, суд вважає позовні вимоги, про стягнення з відповідача 40663,22 грн вартості не облікованої електричної енергії обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування втрат від інфляції та 3% річних.
Позивачем нараховано відповідачу 487,96 грн втрат від інфляції та 217,24 грн 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем 40663,22 грн за період з 23.08.2021 по 26.10.2021.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Також суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 наголошувала на тому, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Тому з підстав прострочення виконання зобов'язання, відповідача щодо оплати недорахованої електричної енергії, позивачем підставно нараховано відповідачу 3 % річних та втрати від інфляції на прострочену суму відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.
Як встановлено судом вище, відповідачем станом на 23.08.2021 не було сплачено вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 40663,22 грн, а отже, позивачем підставно нараховано відповідачу втрати від інфляції та 3% річних.
Також враховуючи ту обставину (встановлена судом вище), що відповідач, відповідно до положень ПРРЕЕ мав сплатити вартість необлікованої електричної енергії до 22.08.2021, враховуючи, що останній отримав рахунок на оплату та протокол засідання комісії 22.07.2021, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних та втрати від інфляції за період з 23.08.2021 по 26.10.2021.
Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування втрат від інфляції та встановлено, що розмір інфляційних втрат за зазначений позивачем період є більшим за розрахований позивачем, водночас суд в порядку ч. 2 ст. 237 ГПК України не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, а отже до стягнення з відповідача підлягає борг у розмірі, заявленому позивачем, а саме 487,96 грн.
Також, судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним, а відтак сума 3% річних у розмірі 217,24 підлягає до стягнення з відповідача.
Отже, на підставі викладеного, суд доходить висновків про повне задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача 40663,22 грн вартості необлікованої електричної енергії, 487,96 грн втрат від інфляції та 217,24 грн 3% річних.
Принагідно, суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Витрати на професійну правничу допомогу судом не стягуються, позаяк позивачем не подано доказів на підтвердження вказаних витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Геворкяна Акопа Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 23243188) 40663,22 грн вартості необлікованої електричної енергії, 487,96 грн втрат від інфляції та 217,24 грн 3% річних, а також 2270,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2022.
Суддя А.Ф. Черногуз