ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2022Справа № 910/21582/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко-Легких Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/21582/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В; ідентифікаційний код: 20033533)
До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515)
Про стягнення 16 297, 40 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - відповідач) про стягнення 16 297, 40 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в 16 297, 40 грн., право на відшкодування якого перейшло до позивача, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування за пошкодження "Renault MASTER" д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП 02.08.2021. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку залишив позов та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали від 10.01.2022.
11.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2022, якими позивач усунув недоліки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/21582/21, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано надати відповідачу відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, в свою чергу, позивачу відповідь на відзив - протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) та поінформовано сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду в межах строків передбачених ГПК України та встановлених судом.
Вказана ухвала отримана позивачем 26.01.2022 року, а відповідачем - 22.01.22 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення.
10.02.2022 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач фактично не висловлює жодного заперечення проти наявності правових підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації та не оспорює (не спростовує) розмір відшкодування (16297,40 грн.). Водночас відповідач висуває заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн., вважаючи дану суму не співмірною з ціною позову, а також розмір витрат на професійну правничу допомогу таким, що не підтверджується наявними матеріалами справи.
Відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва -
22.02.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» №019040/4100/0000393 (далі - Договір), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля "Renault MASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 .
За приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути зокрема майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Як встановлено в ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
02.08.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів "Renault MASTER" д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 (застрахований позивачем автомобіль), та "Merscedes-Benz" д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ "СК "Еталон" згідно полісу № АР/2090140, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до повідомлення про ДТП (Європротоколу) від 04.08.2021р. ОСОБА_2 , під керуванням якого перебував транспортний засіб "Merscedes-Benz" д/н НОМЕР_2 , свою вину у ДТП визнав.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00448340 від 05.08.2021р. та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 16 297,40 грн. (18 897,40 грн. - 2 600,00 грн. (безумовна франшиза) 7 16 297,40 грн.), з яких: 10 161,40 грн. сплачено в якості страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ "ТЕРКО АВТО МОТОРС", що підтверджується платіжним дорученням №238323 від 06.08.2021р., а 6136,00 грн. зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 06.08.2021р.
Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку з СТО ТОВ "ТЕРКО АВТО МОТОРС" 2685 від 03.08.2021р. Склала 18 897,40 грн. Позовні вимоги заявлено в розмірі 16 297,40 грн. за мінусом безумовної франшизи.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору від 22.02.2021 року.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В силу положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", набув права вимоги до відповідача як страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Полісом №АР/2090140 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.
З врахуванням розміру франшизи (2600,00 грн.), що була пердбачена договором добровільного страхування від 22.02.2021 року, сума пред'явлених позовних вимог складає 16 297, 40 грн.
Розмір оціненої шкоди застрахованого у позивача транспортного засобу становить 18 897,40 грн.. Позивачем сплачено в інтересах страхувальника страхове відшкодування за ремонт пошкодженого транспортного засобу у розмірі 10 161,40 грн. в якості страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ "ТЕРКО АВТО МОТОРС", що підтверджується платіжним дорученням №238323 від 06.08.2021р., а решту - 6136,00 грн. зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, а решту зараховано в в зв'язку з чим, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі у розмірі 16 297, 40 грн.
Відповідно до полісу №АР/2090140, яким відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність водія ТЗ "Merscedes-Benz" д/н НОМЕР_2, і даний поліс був діючим станом на 02.08.2021 року, відповідач є відповідальним перед позивачем за виплачену останнім шкоду у розмірі 16297,40 грн. Позивачем було направлено відповідачеві претензію про виплату даної суми за № 30669, яка отримана відповдіачем згідно копії поштового відправлення 30.08.2021 року, проте залишена без задоволення відповдіачем.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 16297,40 грн. шкоди в порядку суброгації.
Стосовно розподілу судових витрат та вимоги позивача про стягнення з Відповідача 6000 грн. витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та співмірності заявлених позовних вимог з ціною позову.
Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн., позивачем надано Договір про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, Додаток №1 до Договору від 16.12.2021, розрахунок витрат на правову допомогу, рахунок №189 від 16.12.2021 на суму 6 000,00 грн., Акт надання послуг №189 від 16.12.2021 на суму 6 000,00 грн., платіжне доручення №3046 від 21.12.2021 на суму 6 000,00 грн., ордер серія КС №138682 та Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1639.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України суд має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, і обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд погоджується з доводами відповідача про неспівмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу з ціною позову, складністю справи, а також необхідним обсягом виконаної адвокатом роботи, зокрема щодо повторності робіт по ознайомленню з документами по страховій справі, а також оцінкою цих документів як окремих видів роботи..
На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є сума 4 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвоката є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.
Враховуючи наявні докази понесення позивачем реальних витрат, як витрат на правову допомогу адвоката, а також заперечення відповідача щодо неспівмірності між витратами на оплату послуг адвоката та ціною позову, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, підлягає задоволенню судом частково, в розмірі 4 000,00 (чотири тисячі) гривень.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування у розмірі 16 297, 40 (шістнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) гривень) 40 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн.
3.Витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. покласти на позивача.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.