ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2022Справа № 910/18268/21
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 118920,33 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» 118920,33 грн, з яких: 109588,80 грн - сума страхового відшкодування, 1203,94 грн - інфляційні втрати, 6857,56 грн - пеня, 1270,03 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-00903897 від 22.01.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202022500, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/18268/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/18268/21 отримана відповідачем 23.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478552757.
Однак, відповідач відзив на позов не надав.
13.12.2021 від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач повідомив про сплату заявленої до стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 109588,80 грн, у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі.
Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
22.01.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теріхем Тервакоскі» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00903897 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Skoda, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
04.02.2021 о 17 год 08 хв у м.Рованці сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу у русі автомобілю Skoda, державний номер НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.04.2021 у справі №161/2336/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі страхового акта №05891/16/921 від 26.02.2021, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 111088,80 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - ПП Собчак Борис Михайлович, що підтверджується платіжним дорученням №164176 від 02.03.2021.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 111088,80 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.04.2021 у справі №161/2336/21 вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/202022500 з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 130000,00 грн, франшизи - 1500,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У відповідності до рахунку-фактури №000001131 від 16.02.2021, виставленого виконавцем ремонтних робіт - ПП Собчак Борис Михайлович, та акту виконаних робіт №1100 від 23.04.2021, вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 118288,80 грн.
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у рахунку-фактурі №000001131 від 16.02.2021 та акті виконаних робіт №1100 від 23.04.2021.
При цьому, суд враховує, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Водночас, відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що даний автомобіль є 2019 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років.
Відтак, враховуючи, що належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п.7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.
Отже, з урахуванням визначених полісом №ЕР/202022500 розмірів лімітів відповідальності та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати в розмірі 109588,80 грн (111088,80 грн мінус 1500,00 грн франшизи за полісом).
Листом №01038/9221 від 15.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 04.02.2021.
За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП була отримана відповідачем 18.03.2021 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311329885190), а відтак, з огляду на положення ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний був здійснити відшкодування завданої шкоди до 16.06.2021 включно.
Проте, у встановлений законом строк належна до виплати сума страхового відшкодування сплачена відповідачем не була.
Як свідчать матеріали справи, заявлену до стягнення суму відшкодування у розмірі 109588,80 грн відповідач сплатив на корить позивача лише після відкриття провадження у даній справі, що підтверджується платіжними дорученнями №44204 від 24.11.2021 на суму 5000,00 грн, №44246 від 25.11.2021 на суму 5000,00 грн, №44314 від 29.11.2021 на суму 5000,00 грн, №44395 від 01.12.2021 на суму 5000,00 грн, №44450 від 02.12.2021 на суму 20000,00 грн, №44490 від 03.12.2021 на суму 20000,00 грн, №44531 від 06.12.2021 на суму 20000,00 грн, №44586 від 07.12.2021 на суму 20000,00 грн, №44629 від 08.12.2021 на суму 9588,80 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, оскільки заявлена до стягнення сума основного боргу (страхового відшкодування) сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» 109588,80 грн підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 1203,94 грн інфляційних втрат, 6857,56 грн пені та 1270,03 грн 3% річних, нарахованих за період з 21.06.2021 до 08.11.2021.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений законом строк (до 16.06.2021 включно) свого зобов'язання по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення грошового зобов'язання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Положеннями п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1203,94 грн, 3% річних у розмірі 1270,03 грн та пені у розмірі 6857,56 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» (Україна, 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (Україна, 03117, місто Київ, пр.Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) інфляційні втрати у розмірі 1203 (одна тисяча двісті три) грн 94 коп., 3% річних у розмірі 1270 (одна тисяча двісті сімдесят) грн 03 коп., пеню у розмірі 6857 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн 56 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» суми страхового відшкодування у розмірі 109588,80 грн закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова