ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2022Справа № 910/18151/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 5791,31 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» 5791,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна» договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» №Е0153.0009661 від 02.09.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Porsche, державний номер НОМЕР_1 , а тому Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна» відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/5288403, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
При цьому, позивач зазначає, що право вимоги до відповідача набуто ним на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/18151/21, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/18151/21 отримана відповідачем 23.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478552358.
Однак, відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа пояснень щодо позову не надала, своїм правом не скористалась.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
02.09.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО МІНІ» №Е0153.0009661 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме автомобілем Porsche, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
15.04.2021 о 15 год 30 хв в місті Києві по вул. Саперно-Слобідська, 8, сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault, державний номер НОМЕР_2 , будучи не уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Porsche, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2021 у справі №752/10783/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі страхового акта №0032658.04.21/1 від 21.06.2021, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна», виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснило відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 5791,31 грн на рахунок страхувальника (що підтверджується платіжним дорученням №2934 від 06.07.2021).
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» перейшло в межах суми 5791,31 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
02.01.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК (надалі - Договір факторингу), за умовами якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (надалі - регресні вимоги).
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу за цим договором фактор займає місце клієнта (як кредитора) по усіх переданих регресних вимогах клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Згідно з п. 1.3 Договору факторингу права за регресними вимогами переходять від клієнта до фактора з моменту підписання Акту прийому-передачі документів по відповідній регресній вимозі за формою, наведеною у Додатку №2 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу для реалізації фактором придбаних ним прав, клієнт зобов'язаний передати фактору оригінали документів, що посвідчують виникнення у клієнта права регресної вимоги. Одночасно з передачею оригіналів документів, що посвідчують виникнення у клієнта відповідних прав регресних вимог, сторони підписують Акт прийому-передачі документів.
Згідно з Актом прийому-передачі документів №05-03 від 07.07.2021 до Договору факторингу підтверджено факт передачі позивачу оригіналів документів, що підтверджують право вимоги фактора як кредитора за регресними вимогами по страховому випадку 0032658.04.21/1 на суму 5791,31 грн, де боржником є ПрАТ «СК «Еталон».
Переліком переданих регресних вимог № 03-21 за період з 01.07.2021 по 30.09.2021 також визначено передачу фактору права вимоги до ПрАТ «СК «Еталон» на суму 5791,31 грн за страховим актом №0032658.04.21/1.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, на підставі Договору факторингу позивачем отримано в межах суми 5791,31 грн право вимоги до особи, відповідальної за збиток, заподіяний внаслідок ДТП, що сталася 15.04.2021.
Із постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2021 у справі №752/10783/21 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Renault, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Porsche, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Renault, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/5288403.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, наданою на запит суду, договором (полісом) №АР/5288403 передбачено, що франшиза становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до ремонтної калькуляції №0032658.04 від 28.04.2021, складеної за допомогою системи AUDATEX, вартість відновлювального ремонту автомобіля Porsche, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 5791,67 грн (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу запчастин 0,7).
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку, вартості робіт, а також величини коефіцієнта фізичного зносу деталей транспортного засобу, зазначених у ремонтній калькуляції №0032658.04 від 28.04.2021.
Отже, з урахуванням визначених полісом №АР/5288403 розмірів лімітів відповідальності та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, по спірному страховому випадку відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5791,67 грн.
Листом №07048 від 07.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 15.04.2021, у розмірі 5791,31 грн.
Однак, як свідчать матеріали справи, вказана заява залишена відповідачем без відповіді.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 5791,67 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
У позовній заяві позивач просить суд покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.
Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.ч. 3 - 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн позивачем надано ордер на надання правової допомоги серії ВІ №1033616, копію договору про надання професійної правничої допомоги №11/2020 від 26.10.2020, укладеного позивачем з адвокатом Терзі Олександром Сергійовичем, копію додаткової угоди №1 від 26.10.2020 до цього договору, акт надання послуг від 29.10.2021 на суму 4000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) до акту надання послуг від 29.10.2021.
Дослідивши надані позивачем докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу (4000,00 грн), понесених у зв'язку з розглядом справи, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України від відповідача не надходило.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у відповідності до ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами розгляду справи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (Україна, 03057, м.Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (Україна, 36023, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Колективна, будинок 10, ідентифікаційний код 37686922) суму страхового відшкодування у розмірі 5791 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто одна) грн 31 коп., судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова