ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2022Справа № 910/13674/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування";
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ;
про стягнення 18 267, 80 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: Опанасенко Б.Ю., довіреність № 37 від 20.08.21;
Від третьої особи: не з'явилися.
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія", в якому просить стягнути з відповідача 18 267,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано вимог статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" в яких вказується, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 було відкрито провадження у справі № 910/13674/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
До господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому заявник просить розглядати справу з викликом сторін та клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу № 910/13674/21 до судового розгляду по суті на 22.02.2022.
Позивач в судове засідання 22.02.2022 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.02.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 22.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.11.2020 між ПрАТ «СК «Альфа страхування» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір страхування № 330.0000078.706.9384 (далі - договір страхування), за яким ПрАТ «СК «Альфа страхування» було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки «Міцубіші», державний номер НОМЕР_1 .
11.02.2021 р. у Тернопільський області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Міцубіші», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Сітроен», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 .
Позивачем було залучено до матеріалів справи повідомлення про ДТП (Європротокол), за змістом якого вбачається, що винним у настанні ДТП 11.02.2021 року є водій транспортного засобу «Сітроен», державний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 .
Вказане вище повідомлення про ДТП містить підписи водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
До позивача звернувся страхувальник з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією.
Згідно Рахунку №15 від 12 лютого 2021 року, наданого СПДФО ОСОБА_6 , вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Міцубіші», державний номер НОМЕР_1 , склала 18 767,80 грн.
На підставі зазначеного Рахунку ПрАТ «СК «Альфа страхування» було виплачено страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 18 767,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7078.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Порядок та умови заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке надається Страховику чи Моторному (транспортному) страховому бюро України водієм транспортного засобу на виконання підпункту 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також застосування Типових схем дорожньо-транспортних пригод та розподілу відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди за заподіяну ними шкоду при оформленні документів по дорожньо-транспортним пригодам без участі уповноважених на те працівників міліції визначено Інструкцією щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція), затверджена протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11 №274/2011.
Відповідно до п. 1 Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції (п.2 Інструкції).
При складанні Повідомлення використовується тільки один комплект документів, що складається з трьох аркушів: титульної сторінки, оригіналу та копії повідомлення будь-якого учасника ДТП (п. 3 Інструкції).
Повідомлення заповнюється чітко, розбірливо, від руки кульковою ручкою, бажано друкованими літерами, при цьому обов'язково зазначаються всі відомості про кожного учасника ДТП. Вибір учасником колонки (жовта чи блакитна) не має значення (п.4 Інструкції).
У п. 5 Інструкції зазначено, що у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.
Виправлення у Повідомленні категорично забороняються. Замість зіпсованого бланку заповнюється інший (п.6 Інструкції).
Тільки після підписання Повідомлення водіями - учасниками ДТП, аркуші розділяються для кожного із водіїв.
Пунктом 7 Інструкції встановлений наступний порядок заповнення Повідомлення:
- пункти 1, 2 заповнюються згідно з фактичними датою та часом настання ДТП із зазначенням місця ДТП (п.7.1.);
- у пунктах 3, 4 Повідомлення вірне твердження позначається знаком "Х" (п.7.2.);
- у пункті 5 зазначаються відомості про свідків ДТП. У разі, якщо свідки ДТП не встановлені або відсутні, то у цьому пункті робиться запис, наприклад: "не виявлені" або "відсутні" (п.7.3.);
- у пункті 6 зазначається інформація про страхувальника згідно з даними полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або "Зеленої карти" (далі - Сертифікат страхування) (п.7.4.);
- пункт 7 заповнюється згідно з даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та Сертифікату страхування. Відомості в зазначених документах мають співпадати(п.7.5.);
- пункт 8 заповнюється згідно з даними Сертифікату страхування. Поле "ТАК" пункту 8 "Чи покриває поліс шкоду транспортному засобу?" позначається знаком "Х" за наявності договору добровільного страхування наземного транспортних засобів (КАСКО) (п. 7.6.);
- пункт 9 заповнюється згідно з даними посвідчення водія - учасника ДТП. Також водій - учасник ДТП зазначає номер свого телефону або електрону адресу (е-mail) та адресу фактичного проживання (п.7.7.);
- у пункті 10 стрілкою необхідно вказати напрям і місце початкового удару (первинного контакту) (п. 7.8.);
- у пункті 11 стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу (п.7.9.);
- у пункті 12 (клітинки 1-17) відмічаються знаком "Х" обставини, які відносяться та характеризують ДТП (п.7.10.). УВАГА! Обов'язково зазначається кількість відмічених знаком "Х" клітинок.
- у пункті 13 відображаються: розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг. Для позначення автомобіля використовується позначка " ". Для зображення роздільних смуг, перехрестків та вулиць використовуються позначки "¦ ", " + ", " = " (п. 7.11.);
- у пункті 14 надається додаткова інформація, яка не міститься у Повідомлені та яку водій транспортного засобу вважає за необхідне викласти. У разі необхідності дозволяється використання додаткового аркуша. У такому випадку в пункт 14 Повідомлення вноситься запис "додаткові пояснення на ___ аркушах додаються"(п.7.12);
- у пункті 15 ставиться підпис (підписи) особи (осіб), що оформляла (оформляли) Повідомлення.
При оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складення її учасниками Європротоколу без виклику відповідного підрозділу МВС України) не складається постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.
Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідачем було долучено до матеріалів справи копію повідомлення про ДТП (Європротокол) від 11.02.2020, який не містить підписи водіїв, які його склали, та пояснення водія автомобіля Citroen, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , який стверджує, що він не причетний до заповнення Європротоколу, не підписував його, а Європротокол одноосібно складено водієм автомобіля Мітсубіші, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Третя особа у даній справі - водій автомобіля Citroen, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , у своїх письмових поясненнях від 30.11.2021 підтвердив обставини щодо нескладання та непідписання ним спірного Європротоколу від 11.02.2020.
Як вбачається з п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у випадку складання Європротоколу, учасники повинні дійти згоди щодо обставин настання події, що має наслідком визнання одним з учасників пригоди свої вини, а кінцевою метою є відшкодування завданих збитків іншому учаснику пригоди.
Таким чином, визнання вини одним з учасників пригоди, породжує правовий наслідок, який полягає у компенсації потерпілій особі завданих збитків.
Оскільки водій ОСОБА_1 стверджує, що не підписував Європротокол, відтак не виявив свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 34.1. статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено обов'язок Страховика проводити розслідування випадків, які мають ознаки страхових.
Згідно пункту 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідач звернувся до аварійного комісара ОСОБА_7 , (кваліфікаційне свідоцтво аварійного комісара АК-ПК-ТЗ № 5931 від 03.12.2020 року) яким складено висновок Аварійного сертифікату транспортно-трасологічного дослідження № АК_0015_ЕСА від 27.09.2021 року, у якому аварійний комісар, проаналізувавши матеріали страхової справи № 235-21, прийшов до висновку, що з технічної точки зору не можливо встановити факт причин та обставин ДТП, що сталася року в Тернопільській обл., с. Великий Глибочок, центральна вулиця у зв'язку з суперечливими поясненнями учасників пригоди.
Цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину.
Позивач за договором добровільного страхування прийняв Європротокол від 11.02.2020, як доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з позовом про стягнення страхового відшкодування за завдані збитки в порядку регресу.
Проте, для відшкодування вказаних збитків (витрат) в порядку регресу необхідною умовою є наявність вини особи, оскільки саме на винній особі (або особі, відповідальній за збиток) лежить обов'язок компенсувати сплачене страхове відшкодування (в даному випадку позивачу). При цьому, мають бути в наявності необхідні умови (елементи) притягнення такої особи до відповідальності (протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок, вина).
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні сторонами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, за відсутності доказів протиправної поведінки, винних дій водія транспортного засобу «Сітроен», державний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , які призвели до спірного ДТП, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" 18 267, 80 грн. завданої шкоди.
З огляду на наведене позовні вимоги відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивачів відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.04.2022
Суддя О.В. Мандриченко