20.04.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2562/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.,
секретар судового засідання Шелепова Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Reftek Refactory EOOD на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.01.2022р. у справі №908/2562/21 (суддя Горохов І.С.)
за позовом Reftec Refractory EOOD, Болгарія
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія", м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Losa KZ, Республіка Казахстан
про стягнення 40 302,71 євро
1. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2022р. відмовлено у задоволенні заяви представника Reftec Refractory EOOD про забезпечення позову у справі №908/2562/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія", м. Запоріжжя у розмірі основної суми боргу у розмірі 25 000,00 євро та/або їх еквіваленту в гривні чи будь-якій іншій валюті за курсом Національного банку України на момент вжиття заходів забезпечення позову на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія", м. Запоріжжя.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що доводи, наведені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову, мають оціночний характер, ґрунтуються на недостатньо обґрунтованих припущеннях, що в свою чергу не підтверджує, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.01.2022р., вжити заходи забезпечення позову Reftek Refactory EOOD шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія" у розмірі основної суми боргу у сумі 25 000, 00 євро та/або їх еквіваленту в гривні чи будь-якій іншій валюті за курсом Національного банку України на момент вжиття заходів забезпечення позову на рахунках ТОВ "Огнеупор-Індустрія".
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- при прийнятті оскаржуваного рішення мало місце нез'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, а саме п.п. 1,5 ст. 236 ГПК України що, в свою, чергу є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового;
- протягом усього розгляду справи представником відповідача багаторазово заявлялося про підробленість письмових доказів, наданих позивачем та необхідність витребування в останнього їх оригіналів;
- дії відповідача в своїй сукупності свідчать про те, що ним докладається багато зусиль для заплутування справи та затягування її розгляду, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача;
- заявник вважає, що адекватним способом забезпечення позову Reftec Refractory EOOD є накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Огнєупор-Індустрія" у розмірі суми основної заборгованості 25000 євро та/або їх еквіваленту в гривні чи будь-якій іншій валюті за курсом НБУ на момент вжиття заходів забезпечення позову на рахунках ТОВ "Огнєупор-Індустрія". Про те, що застосування такого способу забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки кошти залишаться у власності відповідача і він буде обмежений ними розпоряджатися лише певний час, зазначено також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №917/126/21.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Огнєупор-Індустрія" зазначає, що апеляційна скарга не містить доказів її надсилання третій особі - Losa KZ. Подана заява не містила ані обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення позову, ані пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення. Разом з тим, накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Огнєупор-Індустрія" призведе до невиправданого обмеження підприємства відповідача у господарській діяльності. яке, з урахуванням того, що позивач є невідомою іноземною компанією компенсовані не будуть. Як на підставу заявлених вимог, Reftec Refractory EOOD посилається на договір цесії №1 від 06.04.2018р. за яким позивач начебто отримав право вимоги за договором №29/0018 від 25.01.2018 на суму 25000 євро. Однак, вказаний договір є підробкою. Пункт 10.3. договору, який надав до суду позивач, було змінено та викладено у іншій редакції. Вказаний пункт було підроблено з метою створення завідомо безпідставного спору, введення суду в оману, а також з метою отримання неправомірної вигоди. Позивач просить вжити заходів забезпечення розову у спорі, де маються обґрунтовані сумніви у добросовісності дій позивача, а також сумніви у тому, що договір цесії, який є предметом спору, взагалі було укладено.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 16.03.2022р.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб.
За наказом голови суду №14 від 04.03.2022 розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом з 09.03.2022 не відбувається, у зв'язку з наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України до усунення зазначених обставин.
З урахуванням наведеного, розгляд справи призначений у судовому засіданні на 16.03.2022 не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2022р. розгляд апеляційної скарги Reftek Refactory EOOD на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.01.2022р. у справі №908/2562/21 призначено в судове засідання на 20.04.2022р.
20.04.2022 у судовому засіданні, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представник відповідача заперечував щодо її задоволення.
Третя особа участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи у справі.
В судому засіданні 20.04.2022 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2562/21 за позовом Reftec Refractory EOOD до Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія" про стягнення 25000,00 євро заборгованості, 2143,15 євро 3% річних з простроченої суми за період з 03.10.2018 по 10.08.2021, 13159,56 євро пені за період з 03.10.2018 по 10.08.2021.
04.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява представника Reftec Refractory EOOD про забезпечення позову по справі № 908/2562/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія", м. Запоріжжя у розмірі суми основного боргу 25000,00 євро та/або їх еквіваленту в гривні чи будь-якій іншій валюті за курсом Національного банку України на момент вжиття заходів забезпечення позову на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Огнеупор-Індустрія", м. Запоріжжя.
Обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на те, що у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про залучення третьої особи по справі, справа №908/2562/21 з об'єктивних причин не буде розглянута по суті в найближчий термін, а з урахуванням права відповідача на апеляцію, існує вірогідність того, що навіть після задоволення позову Кейес Кеггасіогу ЕОСЮ, виконання судового рішення може бути ускладнене, оскільки у відповідача не буде коштів на рахунках. Так, згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.01.2022 у відповідача відсутнє будь-яке власне нерухоме майно; статутний капітал відповідача становить всього 10000,00 грн., що складає приблизно 1,3% від суми основного боргу за даним позовом; в грудні 2021 року у відповідача змінився керівник з Блохіна Олександра, який безпосередньо укладав від імені відповідача договір оренди обладнання №29/0118 від 25.01.2018 на громадянина Німеччини Андрія Лозу. Крім того, при розгляді справи має місце суперечлива поведінка відповідача та відсутність у нього послідовної правової позиції. Отже, на думку позивача адекватним способом забезпечення позову є накладання арешту на грошові кошти ТОВ "Огнєупор-Індустрія" у розмірі суми основної заборгованості в розмірі 25000 євро та/або їх еквіваленту в гривні чи будь-якій іншій валюті за курсом НБУ на момент вжиття заходів забезпечення позову на рахунках відповідача.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала, яку було винесено за результатами розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилався на наявність перешкод для своєчасного розгляду справи, у зв'язку з залученням третьої особи по справі. Також позивач вважав, що навіть після задоволення позову Кейес Кеггасіогу ЕОСЮ, виконання судового рішення може бути ускладнене тим, що у відповідача не буде коштів на рахунках. У відповідача відсутнє будь-яке власне нерухоме майно, а його статутний капітал становить всього 10000,00 грн.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зі змісту вказаної норми вбачається обов'язок заявника обґрунтувати необхідність забезпечення позову шляхом доказування обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З урахуванням наведеного, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Передумовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача чи третіх осіб, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконанного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В розумінні ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас, законом не визначено перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021р. у справі №904/4982/21.
Про обов'язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020р. у справі №904/4511/19. Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.01.2020р. у справі №922/2163/17.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вказані у них обставини, за умови відсутності будь-яких інших доказів, на підтвердження зазначених фактів, не дають суду можливості дійти беззаперечних висновків щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та, відповідно, не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, заявником не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб в подальшому унеможливить або утруднить виконання судового рішення відповідачем.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки матеріали заяви не містять належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а доводи наведені заявником в обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову мають оціночний характер та ґрунтуються на недостатньо обґрунтованих припущеннях.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду. Переглядаючи оскаржувану ухвалу апеляційним господарським судом не встановлено фактів порушення і неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині має бути залишена без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Reftek Refactory EOOD - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.01.2022р. у справі №908/2562/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 22.04.2022.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька