1Справа № 335/2211/22 1-кс/335/1007/2022
19 квітня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000380 від 16.04.2022 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, -
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000380 від 16.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.04.2022 року, в період часу з 14:00 години по 15:00 годину, ОСОБА_5 , знаходячись на о. Хортиця у м. Запоріжжі, в автомобілі ЗАЗ-DAEWOO, усвідомлюючи суспільну небезпечність та що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на задоволення власної статевої пристрасті та вчинення розпусних дій стосовно малолітніх осіб, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які в цей час перебували в салоні вказаного автомобіля, оголив свій статевий орган та вчинив акт онанізму, задовольнивши таким чином свої статеві пристрасті.
16.04.2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 17.04.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні, з підстав, які викладені у клопотанні, наполягала на наявності ризиків, про які зазначено у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував, вважає підозру необґрунтованою. Просив суд застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на його думку, може забезпечити запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000380 від 16.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, у якому 17.04.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України..
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих до нього матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства”, у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Так, Європейський суд з прав людини наголошує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини його вчинення та суспільну небезпеку, а також вік потерпілих. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, дані про особу підозрюваного, який має середньо-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше не засуджений.
Виходячи з тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого Законом за його вчинення виду покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні, та, які, на переконання слідчого судді, повністю підтверджується, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з обставин інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, об'єктів посягання, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, ступінь усвідомлення її підозрюваним.
Доводи сторони захисту щодо заперечень на клопотання та міцності соціальних зв'язків підозрюваного не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання слідчого.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що тяжкість покарання, передбачена Законом за вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у сукупності з його обставинами та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, спростовують доводи захисника щодо можливості застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Крім того, на переконання слідчого судді, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобіганням встановленим ризикам, з огляду на вірогідність впливу підозрюваного на потерпілих, якими є малолітні особи.
Відповідно до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено, обґрунтованих даних щодо неможливості утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора за станом здоров'я матеріали справи не містять та в судовому засіданні не наведено.
Встановлені слідчим суддею обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також з метою запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, ч. 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя враховує характер кримінального правопорушення, соціальне становище підозрюваного, можливість впливу на свідків та потерпілих, вірогідність перешкоджання кримінальному провадженню, в тому числі, враховує його майновий стан.
Виходячи з вимог ст. ст. 178, 182 КПК України, розміру завданої шкоди, з урахуванням положення Закону України „Про державний бюджет України на 2022 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2022 року складає 2 481 гривень, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 74 430 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, у зв'язку із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 16.04.2022 року, та, відповідно до ст. 197 КПК України, слідчий суддя визначає строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 до 14.06.2022 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.06.2022 року включно, який обчислювати з 16.04.2022 року.
Встановити заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 74 430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_5 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 14.06.2022 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1