Справа № 333/1142/22
Провадження № 1-кс/333/276/22
Іменем України
19 квітня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого СВВП № 4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022082040000259 від 16 лютого 2022 року та додані до нього матеріали відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022082040000259 від 16 лютого 2022 року відносно ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я за наступних обставин.
Так, 15 лютого 2022 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, ОСОБА_5 під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_8 , знаходячись в приміщенні кафе «Клітка», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 114, під час раптово виниклого конфлікту з останнім, маючи прямий умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , наніс останньому не менш 4 ударів кулаками правої та лівої рук в область голови потерпілого ОСОБА_8 , внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на підлогу, після чого ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, схопив стілець, яким наніс не менш двох ударів в область голови потерпілого та не зупиняючись на досягнутому наніс два удари стопою ноги в область голови ОСОБА_8 .
В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої черепно-мозкової травми, забою мозку тяжкого ступеня з гепорагічним вогнищем забою головного мозку правої лобної та тім'яної часток, здавлення головного мозку гострою субдоральною гематомою над правою гемісферою головного мозку, плоскіного субдурального нашарування міжпівкульової щілини, набряку головного мозку, дислокаційного синдрому, перелому кісток лицевого черепу.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
0 10 годині 00 хвилини 18.04.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме, даними, встановленими з протоколу огляду місця події від 16.02.2022 року, в ході якого оглянуто приміщення кафе «Клітка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 114; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2022 року; протоколу огляду відеозапису з камер відеоспостереження кафе «Клітка» від 16.02.2022 року; протоколів допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
У зв'язку з цим слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_5 в слідчі органи та суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КГГК України, а саме ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, що згідно ст. 12 України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у ш позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки свідками і потерпілим даного кримінального правопорушення (злочину) є особи, адреси проживання яких відомі підозрюваному.
Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та невідворотності покарання за його вчинення, існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить факт відсутності в останнього стійких соціальних зв'язків (офіційно не працевлаштований, не одружений), тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення може без перешкод залишити теперішнє місце проживання.
Слідство приходить до висновку, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного, підстави та ризики, які існують, оскільки інші запобіжні заходи не обмежують пересування особи та не можуть у повному обсязі запобігти зазначеним ризикам з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер вчиненого злочину ОСОБА_5 , особистість останнього, відсутність у нього стійких соціальних зв'язків та визначеного місця проживання, переховування від Національної поліції України, з ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування, а також може вчинити нове кримінальне правопорушення (злочин);
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та до моменту подання даного клопотання до суду, слідству не були представлені. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що злочин вчинений проти життя та здоров'я особи, унеможливлює обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для ОСОБА_5 з огляду на обставини вчиненого та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував у повному обсязі. Додатково пояснив, що вину визнає частково.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею було встановлено, що 16.02.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (кримінальне провадження № 12022082040000259).
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. У судовому засіданні ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 підтвердили, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріали до нього отримали 18.04.2022 року.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, наступними доказами: витягом з ЄРДР, даними, встановленими з протоколу огляду місця події від 16.02.2022 року, в ході якого оглянуто приміщення кафе «Клітка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 114; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2022 року; протоколу огляду відеозапису з камер відеоспостереження кафе «Клітка» від 16.02.2022 року; протоколів допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного (обвинуваченого) при розслідуванні кримінального правопорушення та розгляду справи у суді (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного (обвинуваченого), способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, в якій його переслідують та міжнародними контактами.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив про те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а у справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland № 7/03 від 04.05.2006) наголосив на тому, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним способом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину (кримінального правопорушення), а також тяжкості ймовірного покарання.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкцією якої передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі.
Вказані обставини свідчать про те, що підозрюваний, будучі обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
При цьому, слідчий суддя вважає, що приймаючи до уваги суворість покарання, яке передбачено за вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може визнати, що негативні наслідки від спроби переховуватися, створять для нього меншу шкоду, ніж ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності з призначенням відповідного покарання.
Крім того, слідчий суддя вважає, що у кримінальному провадженні дійсно існує ризик того, що перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, виходячи з наступного.
Згідно пред'явленої ОСОБА_5 підозри, останній підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Перевірка доведеності пред'явленого обвинувачення здійснюється судом під час його розгляду по суті. За змістом ст.ст. 23, 95 КПК України показання потерпілих та свідків у кримінальному провадженні суд отримує усно безпосередньо у судовому засіданні і саме такими показаннями може обґрунтовувати свої висновки.
Оскільки досудове розслідування наразі ще триває, свідки підтверджують факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, то залишається існувати ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків, який, на переконання слідчого судді, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, є суттєвим.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, незаконному впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, особу підозрюваного, майновий стан останнього, визначається можливість застосувати заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 2481 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 49620 грн.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного - ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Щодо клопотання сторони захисту, про обрання підозрюваному ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя залишає вказане клопотання без задоволення, оскільки не надано жодних документів на підтвердження постійного місця проживання підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВВП № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022082040000259 від 16 лютого 2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 16 червня 2022 року (включно).
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання з 10 год. 00 хв. 18 квітня 2022 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2022 року.
Слідчий суддя
Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1