Справа № 947/342/21
Провадження № 1-кп/947/548/22
21.04.2022 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12020160480002974 від 17.12.2020 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, українець, громадянин України, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, м.т. НОМЕР_1 .
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Так, обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «Кривдник», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпідставно в період з 15.01.2019 по 27.11.2020, знаходячись за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичне та психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні, штовханні.
Так, зазначені протиправні дії ОСОБА_7 відносно матері ОСОБА_6 призвели до формування в останньої глибокої психологічної кризи, що суттєво знижує її життєву адаптацію, а також до розвитку психічного розладу невротичного регістру у вигляді «Гострої стресової реакції», яка призвела до розвитку «Пролангованої депресивної реакції», розвиток якої знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із шкодою, яку було спричинено внаслідок домашнього насильства.
Зокрема, 15.01.2019 о 17:00 год. ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювання нецензурною лайкою та погроз фізичною розправою. У зв'язку з чим, ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 09.04.2019 у справі №520/1796/19 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 18.04.2020 близько 20:00 год. ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювання нецензурною лайкою. У зв'язку з чим, ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2020 у справі №947/9391/20 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 19.07.2020 близько 17:00 год. ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювання нецензурною лайкою. У зв'язку з чим, ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 29.09.2020 у справі №947/21074/20 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 06.09.2020 близько 20:00 год. ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 акт психологічного домашнього насильства психологічного і фізичного характеру, що виразився у формі приниження її гідності та штовханні. У зв'язку з чим, ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2020 у справі №947/25900/20 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 06.10.2020 о 18:10 год. ОСОБА_7 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювання словесних образ, приниженні честі та гідності. У зв'язку з чим, ОСОБА_7 відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2020 у справі №947/32434/20 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.
В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 27.11.2020 о 16:00 год. ОСОБА_7 знаходячись за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювання образ, погрозах фізичною розправою, штовханнях.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні; також, згідно ст. 35 Стамбульської конвенції, Україна як держава учасник, вжила необхідних законодавчих заходів для забезпечення того, щоб умисну поведінку, яка полягає у вчиненні актів фізичного насильства проти іншої особи, було криміналізовано, а саме здійснено криміналізацію систематичного домашнього насильства.
Як вбачається із вказаного, кожного разу окремо, а саме: 15.01.2019 приблизно о 17-00 годин, 18.04.2020 приблизно о 20-00 годин, 19.07.2020 приблизно о 17-00 годин, 06.09.2020 приблизно о 20-00 годин, 06.10.2020 приблизно о 18-10 годин, 27.11.2020 приблизно о 16-00 годин, перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних відносин, провокував словесний конфлікт, в ході якого, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинював відносно своєї матері ОСОБА_6 психологічне, фізичне насильство у вигляді словесних образ, погроз, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні гідності останньої, штовханнях, тому ОСОБА_7 було визнано винним у скоєнні ряду адміністративних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП - домашнього насильства відносно ОСОБА_6 , що з огляду на кількість вчинених правопорушень впродовж певного періоду часу, виразилось в систематичному домашньому насиллі психологічного характеру ОСОБА_7 по відношенні до матері ОСОБА_6 .
Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи (домашнє насильство).
Обвинувачений ОСОБА_7 усудовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ст.126-1 КК України не визнав, та пояснив, що він з потерпілою ОСОБА_6 не може знайти спільну мову з приводу сплати комунальних послуг, між ними періодично відбуваються сварки, внаслідок чого викликалися співробітники поліції і складалися протоколи про адмінправопорушення. Постанови суду він не оскаржував. Він не працює, у нього відсутній дохід, проживає за рахунок своєї матері ОСОБА_6 . Він не вважає, що внаслідок його дій постраждала його мати. Враховуючі викладені обставини просив його виправдати.
Так, не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав, суд вважає, що його вина в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 126-1 КК України знайшла своє підтвердження і підтверджується показами потерпілої, свідків, досліджених під час судового розгляду, стосовно часу, місця та обставин вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме:
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що протягом останніх двох років її син ОСОБА_7 зловживає алкогольними напоями, не працює. В стані алкогольного сп'яніння перебуває кожен день, його поведінка агресивна, на її зауваження не реагує, висловлюється на її адресу нецензурною лайкою. Декілька разів із - за агресивної поведінки ОСОБА_7 , коли він вчиняв сварку, штовхав її, ображав, психологічно тиснув на неї, вона викликала співробітників поліції, які його заспокоювали на деякий час. ОСОБА_7 за свою поведінку вибачення у неї не просив, не висловлював з цього приводу жалю.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що її мати ОСОБА_6 періодично приїжджає до неї в сінцях та сльозах, скаржиться на образливу поведінку ОСОБА_7 . Вона поїхала за місцем мешкання матері, ОСОБА_7 нацькував на неї собаку, сказав що вона не має право заходити в квартиру, він господар, що хоче то і буде робити. В ході розмови, ОСОБА_7 почав їй погрожувати, вона викликала поліцію. Її мати постійно до неї приходжає на ночівлю, у зв'язку з агресивною поведінкою обвинуваченого, який вживає алкогольними напоями, на зауваження не реагує, застосовує фізичну силу до потерпілої. Так, один раз обвинувачений разом зі своєю подругою випивали алкогольні напої, мати зробила їм зауваження, і вони стали бити мати по голові пластиковою пляшкою. Співробітники соціальної служби пропонували ОСОБА_7 пройти лікування від залежності спиртних напоїв, але він відмовився.
В ході судового розгляду судом дослідженні письмові докази, які підтверджують обставини скоєння ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме:
-Витягом з ЄРДР за № 12020160480002974 від 17.12.2020 року;
-Заявою ОСОБА_6 від 27.11.2020 року про вжиття заходів до її сина ОСОБА_7 , який за місце їх мешкання влаштував сварку в ході якої їй погрожував, штовхав, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, бив по голові пластиковою пляшкою та виганяв з квартири.
-Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27.11.2020 року;
-Копіями постанов Київського районного суду міста Одеси про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1,ч.2 ст.173-2 КпАП України.
-Висновком судово - психіатричного експерта №602 від 23.12.2020 року з якого вбачається, що внаслідок скоєних проти ОСОБА_6 протиправних дій, у ОСОБА_6 розвинувся психічний розлад невротичного регістру у вигляді «Гострої стресової реакції», яка призвела до розвитку «Пролангованої депресивної реакції», розвиток якої знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із шкодою, яку було спричинено внаслідок домашнього насильства.
Прокурор ОСОБА_5 , яка підтримує публічне обвинувачення в зазначеній справі в судовому засіданні відмовилася від допиту свідка ОСОБА_9 , інші учасники кримінального провадження погодились з прокурором.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , встановлені судом обставини вчинення ним кримінального правопорушення, підтверджуються безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які були зазначені вище, а позиція обвинуваченого спростовується оцінкою цих доказів у порядку передбаченому ст. 94 КПК України.
При цьому суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 є цілком зрозумілими, оскільки він таким чином, здійснюючи свій захист, з метою уникнення кримінальної відповідальності, намагається створити уяву про те, що безпідставно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КпАП України.
Виходячи з аналізу і оцінки показань учасників судового провадження, потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 , досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України за ознаками - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи (домашнє насильство).
Так, обвинувачений ОСОБА_7 в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , з якою проживає в одному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, безпричинно висловлював словесні образи, погрози, нецензурні слова, чим принижував та залякував, заподіявши шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, що призвело до фізичних і психологічних страждань останньої, погіршення якості її життя, зокрема, будучи притягнутим Київським районним судом міста Одеси до адміністративної відповідальності за ч.1 ч. 2 ст.173-2 КУпАП, зокрема, 09.04.2019 року, 20.05.2020 року, 29.09.2020 року, 23.09.2020 року, 06.10.2020 року, 04.12.2020 року, за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_6 , що призвело до фізичних та психологічних страждань останньої.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлені.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку; вчинення злочину щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах.
Санкцією ст.126-1 КК України передбачено покарання у виді громадських робіт, або арешту, або обмеження волі, або позбавлення волі.
Суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_7 покарання у виді громадських робіт, так як вважає, що таке покарання не є достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , виходячи з наступного.
Так, суд констатує відсутність у обвинуваченого щирого каяття у скоєному злочині та той факт, що покарання у виді громадських робіт, яке передбачене в санкції ст.126-1 КК України, є надто м'яким, з врахуванням обставин вчинення обвинуваченим злочину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 систематично та умисно вчиняє домашнє насильство відносно потерпілої.
З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, негативно характеризується за місцем мешкання, вчинив злочинні дії відносно особи похилого віку, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин які обтяжують покарання, та реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що ОСОБА_7 можливо призначити покарання у вигляді арешту, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді арешту, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяців в арештному будинку.
Строк відбування покарання рахувати з часу поміщення ОСОБА_7 до арештного будинку в порядку виконання зазначеного вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № № 12020160480002974 від 17.12.2020 року, не обирався.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1