Справа № 727/222/22
Провадження № 3/727/1419/22
20 квітня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,-
До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України.
Так, 30.12.2021 року о 22 год. 21 хв. в м.Чернівці по вул.Золочівська, 10 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Captiva» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія, огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у лікаря-нарколога по вул.Миколаївська, 30А в м.Чернівці ЧОНД, результат позитивний - 1,86 проміле, що підтверджується висновком лікаря №12.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.
Від захисник Мандзюка В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, працівниками поліції, в порушення вимог Наказу МВС України від 18.12.2018 року №1026, не було долучено відеозаписів з бодікамер, на яких зафіксовано подію, яка мала місце 30.12.2021 року за участю ОСОБА_1 , на яких зафіксовано факт керування останній транспортним засобом та процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі ЧОНД.
Суд, дослідивши письмові докази у справі та клопотання, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими у автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст.255 КпАП України обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається, зокрема, на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Як було встановлено судом, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №331969 від 30.12.2021 року відносно ОСОБА_1 , за те, що він 30.12.2021 року о 22 год. 21 хв. в м.Чернівці по вул.Золочівська, 10 ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у лікаря-нарколога в ЧОНД, результат позитивний - 1,86 проміле, що підтверджується висновком лікаря, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КпАП України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КпАП України, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.2 ст.266 КпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 4 ст.266 КпАП України передбачено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.
Відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, в графі «свідки», зазначено, що їх не було залучено, у зв'язку із тим, що велась відео фіксація. Також, зазначено в протоколі, що до нього додається відео з бодікамер СЕ00132, СЕ00122. Однак, вказані відео відсутні в матеріалах справи.
Також, до матеріалів справи долучено заяву інспектора ВАП УПП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Тащук О. від 11.04.2022 року, про те, що у зв'язку із обмеженим терміном зберігання відео, неможливо долучити відеозапис з бодікамер працівників управління патрульної поліції, які здійснювали відео фіксацію 30.12.2021 року за участю ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.5 ст.266 КпАП України огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях правової позиції, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку встановлених Законом.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи наведене та виходячи із вимог ст.62 Конституції України, судом не встановлено достатньо доказів котрі б з достовірністю та об'єктивністю вказували на вчинення ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 130, 247, 283 КпАП України, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Суддя Одовічен Я.В.