Справа № 2011/14568/12
Провадження № 1/638/11/22
Іменем України
про продовження запобіжного заходу
21 квітня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі :
судді зі складу колегії судів ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2 - 115 ч. 2 п.п. 1, 13, 14, 115 ч. 2 п.п. 4, 13, 263 ч. 1 КК України, -
В провадженні Дзержинського райсуду м. Харкова перебувають матеріали кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2 - 115 ч. 2 п.п. 1, 13, 14, 115 ч. 2 п.п. 4, 13, 263 ч. 1 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 звернулася з письмовим клопотанням, в якому посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому, в тому числі, особливо тяжких злочинів, наявність обставин, які свідчать про можливість переховування підсудного від суду з метою уникнення покарання за скоєння, в тому числі і особливо тяжких злочинів, незаконного впливу на потерпілих та свідків у зазначеної кримінальної справі, можливості вчинення іншого злочину, вважала за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудного ОСОБА_3 на 60 діб.
Судове засідання, на якому має вирішуватись питання продовження у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, призначено на 21 квітня 2022 року о 10:30 годині.
Відповідно до п. 20-5 розділу ХI Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Враховуючи, що головуючий по справі суддя ОСОБА_5 та суддя зі складу колегії суддів ОСОБА_6 на час розгляду клопотання прокурора перебувають у відпусках, що унеможливлює їх участь в розгляді клопотання, розгляд клопотання прокурора про продовження підсудному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розглядається одноособово іншим суддею зі складу колегії суддів.
Прокурор та учасники процесу, зокрема підсудний ОСОБА_3 , який утримується під вартою в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор », у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду клопотання прокурора про продовження щодо підсудного запобіжного заходу по зазначеної кримінальної справі, були повідомлені належним чином, в тому числі їм була надана можливість брати в ньому учать шляхом відеоконференції.
В своєї письмовій заяві прокурор ОСОБА_4 підтримала заявлене клопотання, просив його задовольнити та розглянути за її відсутності, у зв'язку з введенням в Україні військового стану та неможливістю прибуття у судове засідання.
Підсудний ОСОБА_3 , який утримується під вартою в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор », у своєї письмовій заяві просив суд в задоволенні клопотання прокурора відмовити, звільнивши його з під - варти.
Відповідно до письмової інформації наданої уповноваженою особою ДУ « Харківський слідчий ізолятор », на теперішній час в ДУ « Харківський слідчий ізолятор » доступ до глобальної мережі Інтернет відсутній, у зв'язку з пошкодженням кабельної мережі внаслідок бойових дій, що унеможливлює проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
В своєї письмової заяві захисник підсудного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просив суд у задоволенні клопотання прокурора відмовити та звільнити підсудного ОСОБА_3 з під - варти, розглянувши клопотання прокурора за її відсутності, у зв'язку з введенням в Україні військового стану та неможливістю прибуття у судове засідання, а також прийняття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено військовий стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною військовою збройною агресією Російської Федерації проти України в Україні продовжено строк дії військового стану з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
З огляду на активні бойові дії на території Харківської області та м. Харкова де перебуває суд та утримується під вартою підсудний ОСОБА_3 за місцем утримання якого, у уповноважених осіб, відсутня можливість доставки його в приміщення суду, а також забезпечення участі останнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції, приймаючи до уваги неможливість прибуття у судове засідання прокурора і інших учасників процесу та враховуючи, що будь-який зв?язок між зазначеними особами відсутній, що унеможливлює з об'єктивних причин їх безпосередню участь у судовому засіданні, суд вважає можливим вирішення питання продовження запобіжного засобу у відношення підсудного ОСОБА_3 розглянути за відсутності прокурора та учасників процесу, шляхом дослідження у судовому засіданні наданих прокурором та учасниками процесу доказів та наявних матеріалів кримінальної справи.
Суд дослідивши відповідні матеріали кримінальної справи, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Дзержинського райсуду м. Харкова від 23.02.2022 у відношенні підсудного ОСОБА_3 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.04.2022.
Згідно до вимог ст. 274 КПК України ( в редакції Закону від 1960 року ) під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.
Крім того, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання підсудного під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підсудного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до пункту 1 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 ЄСПЛ вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_3 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підсудного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Статтею 148 КПК України ( редакції Закону від 1960 року ) передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є мета запобігти спробам підсудного ухилитися від суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Приписами ст. 150 КПК України ( в редакції Закону від 1960 року ) передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Приписами глави 13 КПК України ( в редакції Закону від 1960 року ) передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин зазначених у ст.ст. 148, 150 КПК Украіни, не може бути застосовано до підсудного.
Згідно з п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 155 КПК України ( в редакції Закону від 1960 року ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Приймаючи до уваги наявність обставин та ризиків передбачених ст.ст.148, 150 КПК України ( в редакції Закону від 1960 року ), які на теперішній час не зменшились, характер вчинених злочинів, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у підсудного ОСОБА_3 , які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу підсудного, а також те, що при застосування більш м'якого запобіжного заходу, підсудний буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілих, свідків у зазначеній кримінальній справі, тим самим перешкоджати провадженню по кримінальній справі, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, а також можливість переховування підсудного від суду з метою уникнення покарання за скоєння, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підсудного, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2 - 115 ч. 2 п.п. 1, 13, 14, 115 ч. 2 п.п. 4, 13, 263 ч. 1 КК України, за вчинення яких передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі, відповідно, на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі та від 2 до 5 років позбавлення волі, без альтернативного виду покарання, так як вказані злочини віднесені, згідно до приписів ст. 12 КК України, відповідно, до категорії особливо тяжких та середньої тяжкості злочинів.
Тому суд вважає за необхідне на час судового розгляду кримінальної справи, у відношенні підсудного ОСОБА_3 продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк - шістдесят днів, тобто до 19 червня 2022 року, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України ( в редакції Закону від 1960 року ), можуть забезпечити виконання підсудним процесуальних обов'язків, що випливають із приписів КПК України.
Таким чином, у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у відношенні підсудного ОСОБА_3 на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 148 - 150, 155, 156, 165, 274 КПК України ( в редакції Закону від 1960 року ), суд,-
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2 - 115 ч. 2 п.п. 1, 13, 14, 115 ч. 2 п.п. 4, 13, 263 ч. 1 КК України, у вигляді тримання під вартою в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор », продовжити строком на 60 днів, тобто до 19 червня 2022 року.
У задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 щодо зміни підсудному ОСОБА_3 запобіжного заходу, - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду протягом 5 днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду, у зв'язку зі зміною розпорядження голови Верховного Суду від 25.03.2022 N 14/0/9-22 територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану Харківського апеляційного суду.
Суддя : ОСОБА_1