Справа № 194/894/20
Провадження № 1-кп/185/237/22
15 квітня 2022 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час запровадженого Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні (зі змінами від 14.03.2022 року), у дистанційному режимі відеоконференції між Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області та Тернівським міським судом Дніпропетровської області, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12020040400000269 від 06 липня 2020 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цесис, Латвія, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 04 грудня 2014 року Бердянським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.. Звільнився 02 квітня 2020 року з ІК № 21 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Тернівки Дніпропетровської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше неодноразово судимої, останній раз:
- 02 квітня 2020 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК Українидо покарання у виді штрафу у розмірі 1020 грн. Штраф сплачено,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.
ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , 06.07.2020 року, перебуваючи в літньому павільйоні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому через дорогу на проти будинку АДРЕСА_5 , помітили раніше їм невідомого чоловіка - ОСОБА_8 , який також перебував в приміщенні літнього павільйону де розмістившись за сусіднім столиком вживав спиртні напої та слухав музику зі свого мобільного телефону. Цього ж дня, приблизно о 14.30 год., ОСОБА_8 , взявши телефон в руки покинув територію літнього павільйону та пішов у напрямку будинку № 9 по вул. Перемоги в м. Тернівка.
Після цього ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 , спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Скориставшись тим, що ОСОБА_8 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та не зможе чинити опір, вони пішли за ним слідом, вишукуючи нагоди відкрито заволодіти його майном, а саме мобільним телефоном. Опинившись біля другого під'їзду будинку № 9 по вул. Перемоги в м. Тернівка, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_8 знаходиться сам та повернутий до них спиною, ОСОБА_4 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, рукою штовхнувши ОСОБА_8 в спину, поваливши останнього на землю, в ході чого сам завалився на ОСОБА_8 , та з застосуванням сили вихопив з рук ОСОБА_8 його мобільний телефон марки «ТР-Link Neffos X20» з вставленою в нього сім карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон», спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2262,21 грн. та передав його ОСОБА_5 , яка знаходилась весь цей час поруч з ним.
Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця події втекли та викраденим майном розпорядилися на свій розсуд.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожний окремо, повністю визнали свою провину в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, заявили про щире каяття та дали покази із зазначенням правильності обсягу встановленого та пред'явленого обвинувачення, підтверджуючи встановлені обставини вчинення злочину, які стосуються часу, місця, способу вчинення злочину та інших обставин учинення злочину.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується, що від його дій у потерпілого могли утворитись тілесні ушкодження, оскільки він дійсно штовхнув потерпілого.
Зазначили, що вони повністю згодні з висновком судово-товарознавчої експертизи, згідно якої вони спричинили ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 2262 грн. 21 коп.
Додали, що щиро розкаюється у вчиненому, на даний час викрадене майно повернуто власнику.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що 06.07.2020 року обвинувачені, які разом з ним перебували в літньому павільйоні магазину «Гірник» в м. Тернівка відкрито викрили у нього мобільний телефон марки «ТР-Link Neffos X20» з вставленою в нього сім карткою оператора мобільного зв'язку «Водафон», спричинивши його матеріальну шкоду на загальну суму 2262,21 грн., при цьому ОСОБА_4 штовхнув йог, а після відкритого викрадення телефону передав його ОСОБА_5 , яка знаходилась поруч.
Додав, що на даний час мобільний телефон йому повернуто претензій до обвинувачених він не має.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, звернулись до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки вони повністю визнають свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, та вважають зібрані в справі докази їх провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх, а також допитувати свідків, які не з'явилися в судове засідання немає ніякої необхідності.
З'ясувавши думку прокурора та адвоката, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченим, кожному окремо, правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодились, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи та співставляючи показання обвинувачених, кожного окремо, з висунутим обвинуваченням, показаннями потерпілого, та між собою, суд приходить до висновку, що показання обвинувачених, кожного окремо, мають характер логічних, послідовних, взаємозв'язаних та об'єктивних, що з урахуванням застосування при розгляді справи положень ст. 349 КПК України дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що винність обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - доведена повністю.
Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, необхідно правильно кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченим, кожному окремо, суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України, враховує наступне.
Так, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожний окремо, підлягають покаранню за вчинення тяжкого злочину, раніше неодноразово судимі, не працюють, мають постійне місце проживання та певні соціальні зв'язки.
В якості пом'якшувальних обставин суд враховує що обвинувачені, кожен окремо, повністю визнали свою провину, заявили про каяття, висловили жаль з приводу вчиненого.
З обтяжуючих обставин, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує рецидив злочинів.
Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність пом'якшуючих обставин, враховуючи незначну ступінь застосованого під час вчинення злочину насильства, відсутність претензій з боку потерпілого, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, та запобігання скоєння ними, кожним окремо, інших кримінальних правопорушень може відбутися й без ізоляції останніх, кожного окремо, від суспільства, а тому, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожний окремо, мають бути засудженими за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції даної статті, але умовно, із застосуванням до покарання положень, передбачених ст.75,76 КК України.
Позовні вимоги у справі відсутні.
Судові витрати у справі необхідно розподілити згідно зі ст.124 КПК України.
Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України.
ОСОБА_4 призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі строком п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком п'ять років з іспитовим терміном три роки.
Зобов'язати ОСОБА_4 , у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_5 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України.
ОСОБА_5 призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі строком п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком п'ять років з іспитовим терміном два роки.
Зобов'язати ОСОБА_5 , у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - скасувати.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти негайно, в залі суду.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком чинності не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в дольовому порядку, на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 326 грн. 90 коп.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «ТР-Link Neffos X20», та коробку до нього з аналогічним маркуванням переданий на зберігання ОСОБА_8 , - залишити останньому за належності.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського Апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_9