Справа № 932/9699/21
Провадження № 2/932/5182/21
про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2022 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаним позовом.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Надані позивачем, як докази, копії документів, ним, у порядку ст. 95 ЦПК України не засвідчені.
Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Нормою ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до Порядку засвідчення копій документів, визначеного пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 липня 2020 року № 144), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа. Разом з тим, якщо копія документа охоплює декілька сторінок, позивач має право прошити та пронумерувати його копію та засвідчити належним чином лише останню його сторінку.
Проте додатки до позовної заяви для відправлення відповідачу не засвідчені належним чином.
Так, згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються, зокрема, оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Однак оригінал свідоцтва про шлюб не доданий до позовної заяви.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
П. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає ставки судового збору які встановлюються у таких розмірах - за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимоги про розірвання шлюбу та прохає звільнити її від сплати збору, в зв'язку з її майновим станом який на думку позивача не дає її змоги сплатити судовий збір.
Вирішуючи під час відкриття провадження питання про звільнення позивача від сплати судового збору в зв'язку з її майновим станом, зазначаю, що відповідно до ст. 136 ЦПК України врегульовано відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження свого майнового стану.
Аналізуючи положення ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суду надано право, а не обов'язок відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку про відсутність належних підстав до звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки останнім не було надано суду належних та допустимих доказів того, що його майновий стан не дає змоги сплати судовий збір, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави до застосування права на звільнення від сплати судового збору визначеного положеннями ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" на які посилається позивач, а тому сплата судового збору повинна бути проведена на відповідний рахунок при подачі позову по відповідним категоріям за відповідні вимоги про розірвання шлюбу.
В зв'язку з цими обставинами, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження по справі.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ