Справа № 199/1713/22
(3/199/981/22)
іменем України
21.04.2022 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.01.2022 року серії ВАВ №311422, складеного на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, останній повторно протягом року «22.01.2022 року приблизно о 21-47 годині перебуваючи за адресою: м.Дніпро, вул.Підвітряна, 88 порушив ТЗП серії АА №266537 від 22.01.2022 року, а саме заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 12-00 години 22.01.2022 року та дією до 12-30 години 01.02.2022 року».
ОСОБА_1 до суду не з”явився.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 враховую те, що останній був належним чином повідомлений шляхом направлення поштового та смс-повідомлення у судові засідання на 14.04.2022 року та 21.04.2022 року на які ОСОБА_1 у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на 14.04.2022 року та 21.04.2022 року, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були.
Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає, такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_1 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 не бажає з'являтись у судові засідання, що слід вважати ухиленням від явки до суду та намагання уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, враховуючи розумні строки розгляду, а також те, що відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП його участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядати справу у його відсутність.
Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконував процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Обставини справи підтверджуються об'єктивними та безперечними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 26.01.2022 року серії ВАВ № 311422, складеного уповноваженою особою на ОСОБА_1 , де викладені обставини вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП; висновком за матеріалами ЖЄО №1767 від 14.02.2022 року; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; копією ТЗП серії АА №266537 від 22.01.2022 року.
Оскільки суду, згідно зі ст.251 КУпАП, надані об'єктивні та безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, тому зазначене дозволяє суду визнати останнього винним, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Призначаючи вид покарання, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника ОСОБА_1 , який не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, відношення правопорушника до скоєного правопорушення, відсутність відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності, у тому числі і за аналогічні правопорушення, вважаю за необхідне призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 гривень 20 копійок судового збору.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Воробйов В.Л.