Справа № 607/11370/21Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.
Провадження № 22-ц/817/303/22 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія -
14 квітня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
з участю секретаря - Панькевич Т.І.
апелянта ОСОБА_1 та представника
КП "Тернопільводоканал"
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2021 року (ухвалене суддею Черніцькою І.М., повний текст якого складено 02 грудня 2021 року) у цивільній справі №607/11370/17 за позовом ОСОБА_1 до КП "Тернопільводоканал" про зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до КП "Тернопільводоканал" про захист прав споживача послуг з водопостачання та водовідведення, зобов'язання вчинити дії.
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що у квітні 2019 року викупив на аукціоні комунальне майно - нежитлове приміщення загальною площею 128, 1 кв.м., 1976 року побудови, що розташоване у цоколі дев"ятиповерхової цегляної житлової будівлі у АДРЕСА_1 . Приміщення було приєднане до мереж водопостачання та водовідведення з моменту здачі будинку в експлуатацію, у ньому був встановлений водомір №161927, який перебував на абонентському обліку і згідно з його показниками нараховувалась оплата. З метою укладення договору про надання послуг на своє ім"я позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача у травні 2019 року, однак останній в порушення вимог п.3 ч.1 ст. 21 ЗУ "Про захист прав споживачів" запропонував отримати технічні умови для приєднання до мереж водопостачання та водовідведення. Така вимога є неправомірною, оскільки чинним законодавством не передбачено обов"язок споживача отримувати технічні умови для приєднання до мереж водопостачання і водовідведення приміщення, яке раніше вже було приєднано до таких мереж.
Крім цього, в технічних умовах (п.6) відповідач неправомірно зобов"язав позивача встановити пристрій передачі даних загальнобудинкового лічильника на диспетчерський пункт КП "Тернопільводоканал", а саме модуль Pulse RF та передавач імпульсів HRI-Mei/В4 (100л/імп)-Т.
Протягом тривалого часу позивач неодноразово подавав відповідачу заяви та просив звільнити його від цього не передбаченого законом обов"язку, однак його заяви не були задоволені. 28 грудня 2020 року на виконання незаконної вимоги відповідача, зазначеної у п.6 технічних умов, позивач придбав вказаний пристрій передачі даних, який 31 грудня 2020 року був встановлений представником КП "Тернопільводоканал".
Відповідно до п.6 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" відповідач зобов"язаний відшкодувати витрачені позивачем кошти шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з централізованого водопостачання, однак відмовляється виконати вказану вимогу.
Тому позивач просив зобов"язати КП "Тернопільводоканал" зарахувати на рахунок майбутніх оплат за водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення АДРЕСА_3 кошти, потрачені ним на придбання пристрою передачі даних загальнобудинкового лічильника Модуля Pulse RF та передавача імпульсів HRI-Mei/B4 (100л/імп)-T в сумі 7737 грн. 06 коп.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 1 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зазначає, що суд неповно з"ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не взяв до уваги жодних аргументів позивача про те, що відповідач не мав права вимагати у позивача отримання технічних умов на підключення до мережі водопостачання та водовідведення, оскільки приміщення уже було приєднане до цих мереж. Отримання позивачем таких умов відбулось внаслідок зловживання відповідачем своїм монопольним становищем. Крім цього, висновок суду про те, що на час отримання технічних умов абз.2 п.6 ст. 3 ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" не набрав чинності, є помилковим. Суд не врахував, що позивач у травні 2019 року звернувся до відповідача із заявою про зарахування витрат на встановлення пристрою передачі даних загальнобудинкового лічильника в рахунок майбутніх платежів за водопостачання, затвердження такого порядку постановою КМУ законом не передбачено.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, представника КП "Тернопільводоканал" - адвоката Повстюк О.А., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на дату отримання технічних умов позивачем положення абз.2 ч.6 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо відшкодування співвласникам будівлі фактично сплачених ним коштів на оснащення будівлі вузлом комерційного обліку не набрав чинності. Крім цього, Кабінетом міністрів України не визначено порядок такого відшкодування. Згідно вимог ч.6 зазначеного Закону в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги. Проте, внески за встановлення вузла комерційного обліку для позивача не були встановлені та йому не нараховувались.
Вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи, судом невірно застосовано норми матеріального права, що відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно п.6 розділу "Умови водопостачання" Технічних умов №268/19 від 05.09.2019 року, виданих ОСОБА_1 на підключення нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 до мереж водопостачання та водовідведення, необхідно встановити на загальнобудинковому лічильнику води пристрій для знімання інформації і передачі даних на диспетчерський пункт КП "Тернопільводоканал".
У письмових заявах ОСОБА_1 від 16.09.2019 року, 18.02.2020 року, 23.11.2020 року, останній просив КП "Тернопільводоканал" внести зміни до технічних умов та виключити з них пункт 6, оскільки такий пристрій для знімання і передачі даних на диспетчерський пункт КП "Тернопільводоканал" він встановив на лічильнику води у належному йому приміщенні по АДРЕСА_3 .
У письмових відповідях від 1.10.2019 року, 27.02.2020 року, 16.12.2020 року КП "Тернопільканал" відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його прохання та зазначено, що забезпечення приміщення по АДРЕСА_3 послугами з водопостачання та укладення відповідного договору можливе тільки після повного виконання технічних умов та запропоновано конкретні варіанти встановлення системи дистанційної передачі даних.
28 грудня 2020 року ОСОБА_1 на виконання п.6 Технічних умов придбав модуль Pulse RF та передавач імпульсів HRI-Mei/B4 (100л/імп)-T загальною вартістю 7737 грн. 06 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000857 від 28.12.2020 року, виданої ТзОВ "Ремонтно-будівельний завод "Обрій".
Вказаний модуль та передавач імпульсів були встановлені 30 грудня 2020 року працівниками КП "Тернопільводоканал" на загальнобудинковому лічильнику холодної води у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт від 31 грудня 2020 року.
Зазначену обставину також підтвердила у судовому засіданні представник відповідача.
28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до КП "Тернопільводоканал" із письмовою заявою, у якій відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" просив зарахувати потрачену ним суму на придбання вищезазначеного додаткового обладнання до загальнобудинкового лічильника холодної води в рахунок майбутніх платежів за водопостачання та водовідведення. До заяви долучив докази вартості цього обладнання.
Однак, у задоволенні його заяви КП "Тернопільводоканал" відмовило, посилаючись на відсутність передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" підстав для зарахування витрачених позивачем коштів на придбання пристою передачі даних на рахунок майбутніх оплат за водопостачання та водовідведення.
Суд першої інстанції помилково погодився з такими доводами відповідача, невірно застосувавши положення Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Так відповідно до п.10 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обслуговування вузлів обліку - це в тому числі забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, та ін.
Згідно частини першої статті 6 зазначеного Закону, обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюється оператором зовнішніх інженерних мереж, яким у спірних правовідносинах є КП "Тернопільводоканал".
Частиною 2 п.1 ст. 6 цього Закону визначено, що витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та /або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку. У разі, якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов"язаний перераховувати сплачені споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та \або гарячого водопостачання, внески на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору інженерних мереж відповідно до договору.
Аналогічна норма міститься у ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якої витрати, пов"язані з обслуговуванням вузлів комерційного обліку води, відшкодовуються :
шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування;
за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.
Отже, відповідач у п.6 розділу "Умови водопостачання" виданих позивачу Технічних умов неправомірно зобов"язав останнього встановити у багатоквартирному будинку на загальнобудинковому лічильнику води пристрій для знімання і передачі даних на диспетчерський пункт КП "Тернопільводоканал", оскільки забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання є обслуговуванням вузлів комерційного обліку і належить до обов"язків відповідача, з правом подальшого відшкодування понесених витрат за рахунок усіх споживачів послуги з водопостачання у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 .
Чинним законодавством не передбачено обов"язку позивача як споживача послуг централізованого водопостачання та одного із багатьох інших співввласників багатоквартирного десятиповерхового будинку одноособово обладнати загальнобудинковий комерційний водомір засобами, що забезпечують дистанційну передачу даних до виконавця послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - КП "Тернопільводоканал".
Враховуючи наведене, є помилковим та не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що доводи позивача щодо незаконності технічних умов є безпідставними.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Оскільки права позивача порушені, він має право на компенсацію витрат у сумі 7737 грн. 06 коп., понесених у зв"язку з виконанням неправомірної вимоги відповідача.
Згідно із ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновленння становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов"язку в натурі; зміна правовідношення; припинення праваовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, орагну влади Автономної Республіки Крим або орагну місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказаними нормами права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб"єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність.
Абзац 2 частини 6 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" передбачає, що у разі встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж відшкодовує такому власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачені ним (ними) кошти на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку за рахунок відповідних витрат, передбачених у тарифах на послуги з централізованого водопостачання, за період дії цих тарифів до моменту встановлення відповідного вузла (вузлів) комерційного обліку та взяття їх на абонентський облік. Такі кошти відшкодовуються оператором зовнішніх інженерних мереж споживачам відповідних комунальних послуг шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з централізованого водопостачання.
Вказана норма закону набрала чинності 1.05.2021 року і регулює порядок відшкодування власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачених ним (ними) коштів на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, в той час як у будинку по АДРЕСА_1 такий вузол уже був раніше встановлений, а спір виник щодо встановлення додаткового обладнання до вузла комерційного обліку, яке забезпечує дистанційну передачу даних.
Оскільки чинним законодавством прямо не передбачено спосіб відшкодування власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачених ним (ними) коштів на оснащення вузла комерційного обліку додатковим обладнанням, яке забезпечує дистанційну передачу даних, тому суд відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України вважає можливим застосувати аналогію закону та застосувати передбачений абзацом 2 частини 6 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії - зарахувати витрачену ним суму у майбутні платежі за послуги водопостачання та водовідведення.
При цьому колегія суддів враховує, що такий спосіб захисту був передбачений законом на момент звернення позивача з даним позовом.
Верховний Суд у складі Об"єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року (справа №529/613/17-ц) висловив правову позицію, що порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
Обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та не суперечить закону.
З врахування наведеного у справі слід ухвалити нове судове рішення, яким зобов'язати КП "Тернопільводоканал" зарахувати на рахунок майбутніх оплат за водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення АДРЕСА_3 кошти потрачені ним на придбання пристрою передачі даних загальнобудинкового лічильника Модуля Pulse RF та передавача імпульсів HRI-Mei/B4 (100л/імп)-T в сумі 7737 грн. 06 коп.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати КП "Тернопільводоканал" зарахувати на рахунок майбутніх оплат за водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення АДРЕСА_3 кошти потрачені ним на придбання пристрою передачі даних загальнобудинкового лічильника Модуля Pulse RF та передавача імпульсів HRI-Mei/B4 (100л/імп)-T в сумі 7737 грн. 06 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 квітня 2022 року.
Головуючий: Бершадська Г.В.
Судді: Гірський Б.О.
Хома М.В.