Справа № 465/6658/20 Головуючий у 1 інстанції: Дзеньдзюра С.М.
Провадження № 22-ц/811/4517/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
18 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Симця В.І.;
позивачки ОСОБА_1
та її представника - адвоката Арутюнової Н.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 23 листопада 2021 року,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів на двох неповнолітніх дітей з часу звернення до суду з даним позовом до їх повноліття у розмірі 8 000 грн. щомісячно з урахуванням щомісячної інфляції, а також 3 000 грн. щомісячно з дати подання позову на утримання позивачки до досягнення молодшою дитиною трьох років.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що сторони з 04.09.2010 року перебувають у шлюбі за час якого у них народились діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, з вересня місяця 2020 року сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства і в провадженні суду є позов по розірвання шлюбу. Відповідач не надає коштів на утримання дітей, хоча є фізично здоровим, інших утриманців не має, отримує доходи, а позивачці матеріально важко належно утримувати двох дітей самостійно (а.с. 1-2).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошові сумі в розмірі 6 000 грн. щомісячно - з проведенням індексації відповідно до Закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме - з 20 жовтня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 458 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання (а.с. 108-112).
Дане рішення оскаржив відповідач.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким стягувати з нього аліменти на утримання дітей у загальному розмірі 3 500 грн.: 2 000 грн. - на утримання доньки, а 1 500 грн. - на утримання сина, «починаючи з дня набрання рішення законної сили», покликаючись на те, що його «матеріальні можливості дозволяють (йому) сплачувати щомісячно по 3 500 гривень на обох дітей», а також на те, що у серпні 2021 року ним було оплачено відпочинок позивачки та двох дітей за межами України, що є підставою для стягнення з нього аліментів не з дня подачі позову до суду, а з дня ухвалення судом рішення по справі (а.с. 115-118).
12 квітня 2022 року апелянт подав до суду заяву про відкладення апеляційного розгляду справи, призначеного на 18.04.2022 року, «на тривалий час» - «у зв'язку з перебуванням за межами України».
В суді апеляційної інстанції позивачка ствердила, що їй достовірно відомо («сама бачила»), що апелянт є у місті Львові, оскільки такий є громадянином Російської Федерації (що стверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвами про народження дітей, копії яких є наявними у матеріалах справи), що значно обмежує його можливості перебування за межами України під час воєнного стану, а його заяву про відкладення апеляційного розгляду справи пояснила умисним затягуванням розгляду справи, у зв'язку з чим вона категорично заперечує проти такого відкладення.
З урахуванням наведеного, того, що предметом даного спору є стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, а також того, що до вищезгаданої заяви апелянтом не долучено жодних доказів про його «перебування за межами України» та про причини (підстави) такого перебування, колегія суддів прийшла до висновку про можливість апеляційного розгляду справи за відсутності апелянта - на підставі наявних у ній даних та доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони позивачки та її представника, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77).
За своєю правовою природою аліментами є кошти на утримання дитини.
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1), і що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2).
Відповідач (апелянт) є здоровою працездатною особою, однак ніде не працює і у центрі зайнятості, як особа, що шукає роботу, на обліку не перебуває: докази про протилежне у матеріалах справи відсутні.
Так само, як у матеріалах справи відсутні будь-які докази про наявність у апелянта інших утриманців, яких він за законом зобов'язаний утримувати, а також дані про те, що матеріальний стан цих утриманців потребує допомоги зі сторони апелянта (з урахуванням доводів позивачки про протилежне).
Діти сторін спору 2011 та 2018 років народження, тобто - донька віком старше 6 років, а син - віком до 6 років (а.с. 8, 9).
Станом на час апеляційного розгляду справи чинним законодавством прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років установлено у розмірі 2 618 грн. в розрахунку на місяць, а на дитину до 6 років - 2 100 грн.
Відтак, законодавчо встановлений прожитковий мінімум на двох вищезгаданих дітей складає 4 718 гривень (2 618 грн. + 2 100 грн.).
Таким чином, оскаржуваним рішенням судом присуджено до стягнення з відповідача аліменти у розмірі, який наближений до мінімального встановленого законодавством на час апеляційного розгляду справи розміру.
В той же час, апелянтом не спростовуються доводи позивачки про наявність у нього у власності та володінні об'єктів нерухомості та транспортних засобів, що є свідченням того, що він матеріально спроможний сплачувати аліменти на дітей у присудженому судом розмірі. Опосередковано про наведене свідчать і доводи самої апеляційної скарги: про те, що відповідачем у серпні 2021 року було оплачено відпочинок позивачки та двох дітей за межами України.
Частина 1 статті 191 СК України містить імперативну норму про те, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Відтак, правові підстави для присудження аліментів «починаючи з дня набрання рішення законної сили» є відсутніми.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 23 листопада 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 21 квітня 2022 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.