Справа № 462/644/22
провадження 1-кс/462/702/22
14 квітня 2022 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022141390000126 від 03.02.2022 року,
встановив:
ОСОБА_3 12.04.2022 року звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова із клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив, що СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022141390000126 від 03.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. В межах даного провадження за клопотанням прокурора слідчим суддею Залізничного районного суду м.Львова 07.02.2022 року було накладено арешт на автобус марки «Богдан А-09202», номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_4 та перебуває у його фактичному користуванні, шляхом заборони користування та розпорядження цим майном. Оскільки у цьому кримінальному провадженні вже досліджено експертами вказаний автобус, проведено з таким усі необхідні слідчі дії, в тому числі завершено автотехнічну і трасологічну експертизи, то вважає, що підстав для подальшого зберігання цього транспортного засобу на арештмайданчику немає і такий може зберігатись за його місцем проживання, при цьому відчужувати автобус він до завершення досудового розслідування не буде. За наведених обставин просить скасувати арешт в частині заборони користування даним транспортним засобом, а також зобов'язати прокурора і слідчого повернути йому такий.
ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду клопотання, про що свідчать телефонограми, в судове засідання не з?явилися. При цьому кожен з них подав клопотання про розгляд питання часткового скасування арешту за його відсутності.
За таких обставин, слідчий суддя вважав за можливе розглядати клопотання без участі володільця майна та слідчого, оскільки, згідно положень ст.174 КПК, їх неявка не перешкоджає такому розгляду.
Дослідивши доводи клопотання і долучені до такого документи, оглянувши матеріали судової справи № 462/644/22 (провадження № 1-кс/462/269/22), у якій вирішувалося клопотання про накладення арешту, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 03.02.2022 року на автодорозі у с.Рясне-Руська Львівського району Львівської області відбулася ДТП за участю автомобіля марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 та маршрутного автобуса марки «Богдан А-09202», номерний знак НОМЕР_1 , сполучення «Львів-Зелів 210», під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 від отриманих травм помер, а шість пасажирів маршрутного автобуса отримали тілесні ушкодження.
03.02.2022 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було вилучено маршрутний автобус марки «Богдан А-09202», номерний знак НОМЕР_1 , та доставлено на спецмайданчик, що за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7.
Постановою слідчого ВРЗ СТ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 03.02.2022 року вказаний маршрутний автобус визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12022141390000126.
Ухвалою слідчого судді від 07.02.2022 року за клопотанням прокурора у рамках кримінального провадження №12022141390000126 було накладено арешт на маршрутний автобус марки «Богдан А-09202», номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_4 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_3 , шляхом заборони користування та розпорядження цим майном.
В ході проведення досудового розслідування були призначені експертизи вказаного транспортного засобу проведення яких на даний час завершено.
Відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.
Будь-яке втручання у те чи інше право особи право повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу, бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98), оскільки у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, а у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити "особистий і надмірний тягар для особи".
Таким чином, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.
За змістом положень ст.2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності на арештований автобус, з огляду на завдання кримінального провадження, пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку орган досудового розслідування прагне досягти у кримінальному провадженні, а також те, що вже проведено ряд необхідних слідчих дій з транспортним засобом та слідчий, який подав клопотання, що проти скасування арешту вказаного автобуса не заперечує, слідчий суддя вважає можливим скасування арешт автобуса марки «Богдан А-09202», номерний знак НОМЕР_1 , в частині заборони користування вказаним автомобілем, без зняття заборони його розпорядження та проведення з таким обліково-реєстраційних операцій.
За такого рішення щодо арештованого майна, яке передбачає повернення в користування арештованого автобуса його фактичному володільцю ОСОБА_7 , що користується таким на підставі довіреності від 15.12.2021 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованої в реєстрі за № 1753, вважаю, що вимога скарги про зобов'язання прокурора і слідчого повернути ОСОБА_7 автобус не підлягає додатковому вирішенню слідчим суддею, оскільки зазначене арештоване майно підлягає поверненню фактичному володільцю в порядку виконання даної ухвали про часткове скасування арешту.
Керуючись ст.100, 174 КПК України,
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Скасувати арешт на маршрутний автобус марки «Богдан А-09202», номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_4 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 07.02.2022 року у рамках кримінального провадження №12022141390000126 від 03.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КПК України, в частині заборони користування вказаним автомобілем, без зняття заборони розпорядження цим автомобілем та проведення з таким обліково-реєстраційних операцій.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя: (підпис)
Згідно з оригіналом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1