Справа №442/4652/21
Провадження №2/442/115/2022
заочне
18 квітня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Хомика А.П.,
за участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Служби у справах дітей Дрогобицької міської ради про позбавлення батьківських прав, -
встановив :
18.06.2021 позивач звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до відповідача, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивачка покликається на те, що 11.08.2006 року уклала шлюб з відповідачем, у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №442/8166/14-ц від 26.11.2014 року, позов задоволено частково, шлюб між сторонами розірвано та вирішено стягувати з відповідача в користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісяця починаючи з 20.10.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що вона самостійно матеріально утримує та належно піклується про здоров'я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток. З 2014 року відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком дитини не цікавиться. Маючи реальну можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дитини, відповідач з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дитиною, участі в житті сина свідомо не приймає.
Згідно відповіді Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) заборгованість по сплаті аліментів станом на 31 березня 2021 року становить 56 847,06 грн. Тобто, починаючи з 2014 року відповідач не заплатив жодних грошових коштів на утримання спільного сина.
Крім того, з 2014 року відповідач жодного разу не відвідав дитину, не брав жодної участі в його вихованні, не вітав на день народження, свято Миколая .
Спільний син проживає разом з матір'ю, позивачкою в справі. Навчається ОСОБА_3 в 9-му класі Стебницької гімназії №11. У даному шкільному закладі відповідач жодного разу не був, не цікавиться успіхами та навчанням дитини, жодного разу не приводив та не забирав ОСОБА_3 , батьківські збори не відвідував. До медичного закладу на прийом до сімейного лікаря батько не водив, чим хворіє дитина не знає. Всі кошти на лікування витрачає позивачка самостійно. За місцем проживання відповідач дитину не відвідує, по телефону з ним не спілкується, не знає чи у дитини є засоби зв'язку.
Позивачка звернулась до начальника Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області з заявою про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, а саме ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків батька, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання дитини.
Тому, оскільки, відповідач без поважних причин не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, позивач вважає, що відповідача слід позбавити батьківських прав.
03.03.2022 позивачка подала заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити. Додано до матеріалів справи Витяг з рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.12.2021 №398 про вирішення питань, пов'язаних із захистом прав дітей, в якому виконавчий комітет вирішив затвердити висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для подання в Дрогобицький міськрайонний суд.
04.03.2022 представник виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, начальник відділу служби у справах дітей Ігор Яким подав повідомлення №145, в якому просить задоволити позовну заяву, врахувати висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розгляд справи просить проводити у його відсутності.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просила задовільнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлення про час та місце розгляду справи за останньою відомою судові адресою відповідачем не отримано, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Представник Відділу - Служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради - Яким І.С. просив проводити розгляд справи у його відсутності. Підтримує висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбвалення вілповідача батьківських прав щодо неповнолітнього сина.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11.08.2006 року уклали шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, актовий запис №410 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 ).
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №442/8166/14-ц від 26.11.2014 року, шлюб між сторонами розірвано та вирішено стягувати з відповідача в користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісяця починаючи з 20.10.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 10.08.2006 року, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є буньо ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_1 .
Згідно довідки №Д14/09-39/267 від 25.02.2015 року, ОСОБА_1 дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_2 в період з 20.10.2014 року по 31.01.2015 року згідно виконавчого листа №442/8166/14-ц виданого 26.11.2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.
Згідно Довідки №09-13/1047 від 20.05.2015 ОСОБА_1 отримала аліменти від ОСОБА_2 в період з 20.10.2014 року по 20.04.2015 всього 50 грн. за місяць квітень.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 14.04. 2021 року станом на 31.03.2021 року заборгованість боржника ОСОБА_2 становить 56 846,06 грн.
Згідно заяви про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, ОСОБА_1 просить вжити заходів до батька дитини ОСОБА_2 , який не виконує своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї дитини - ОСОБА_3 протягом тривалого терміну, а саме з 2014 року.
17.06.2021 року позивачка подала заяву про звільнення від сплати судових витрат.
10.08.2021 року позивачка подала заяву , в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, та долучити до матеріалів справи відповідь т.в.о. начальника Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Василя Петрика, в якій вказано, що не вдалось встановити місцезнаходження відповідача, а також відсутні дані, які б вказували на наявність адміністративного правопорушення.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
На думку суду, надано достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, байдуже ставлення та невиконання батьківських обов'язків.
За таких встановлених обставин, винної поведінки відповідача та його свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, враховуючи права та інтереси дитини, суд дійшов до висновку про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків і необхідність позбавлення його батьківських прав відносно дитини.
Відповідно до ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, звільнити позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: не відомий, адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Дрогобицької міської ради, юридична адреса: пл. Ринок, 1, м.Дрогобич Львівської області.
Суддя Хомик А.П.