Справа № 442/1533/22
Провадження № 1-в/442/80/2022
19 квітня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника адміністрації - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в режимі відеоконференції з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)» заяву щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке Веселівського району Запорізької області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, до арешту не працював, раніше судимого: 18.10.2016 Старовижівським райсудом Волинської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік;
засудженого: 23.07.2018 Старовижівським районним судом Волинської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст. 70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі,-
встановив:
До Дрогобицького міськрайонного суду надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення. Адміністрацією ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40», надано матеріали особової справи 138-л-18. Представник адміністрації ДВК №40 заяву не підтримала з тих підстав, що засуджений не довів своє виправлення, тому рішення адміністрації - не заслуговує, прокурор заяву не підтримав. Засуджений свою заяву підтримав.
З матеріалів особової справи засудженого встановлено, що він вчинив не тяжкий та тяжкий умисні злочини, під час іспитового терміну за які йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На даний час невідбутими залишились 04 місяці 21 день позбавлення волі.
З оглянутої характеристики встановлено, що засуджений з 10.09.2018 відбуває покарання в місцях попереднього ув'язнення та місцях позбавлення волі, за весь цей час до дисциплінарної відповідальності не притягувався, в 2019 році 1 раз заохочувався. Ініціативи щодо працевлаштування на виробництві установи не проявляє. Дотримується правил санітарії та гігієни, намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду. До виконання передбачених законом вимог персоналу ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. До виконання робіт по благоустрою ставиться задовільно. Участі у проведенні виховних заходів, які проводяться в установі та реалізації програм диференційованого виховного впливу не приймає. Участі у самодіяльних організаціях засуджених не приймає.
Вину у скоєному злочині визнає. Виконавчі листи в установу не надходили, ініціативи щодо добровільного погашення не проявляє.
Прокурор заперечує щодо умовно-дострокового звільнення засудженого оскільки, поведінка засудженого не може свідчити про його готовність до самокерованої правослухняної поведінки, оскільки після попередньої відмови в умовно-достроковому звільненні ухвалою суду від 09.06.2021 засуджений не працевлаштувався, заохочень не отримав
Згідно положень п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2 суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування
Статтею 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений довів своє виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше двох третіх строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Статтею 537 КПК України передбачено, зокрема, що умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до вимог ст. 81 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх, а також за клопотанням (заявою) засудженого, його адвоката чи захисника.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з кримінально-процесуальним законодавством умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Враховуючи те, що основним критерієм умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 2/3 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, відшкодування завданих злочином збитків. Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується судом за наявності усіх умов передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення. Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.81 КК України, ст.107 КВК України, ст.537 ч.1 п.2 КПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити засудженому ОСОБА_5 в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання згідно ст.81 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим у той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1