Справа № 333/859/22
Провадження № 2/333/2199/22
Іменем України
22 квітня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря Іщенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем. В обґрунтування позову зазначено, що з 24.04.1999 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають. Шлюбні відносини припиненні п'ять років тому. Спору про майно не має. Подальше спільне життя із відповідачем суперечить їх інтересам.
У судове засідання позивач не з'явилась.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився надав заяву відповідно до якої зазначив, що не заперечує проти розірвання шлюбу.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянсього стану міської ради м.Запоріжжя, актовий запис №239, 24.04.1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб. Прізвище після укладання шлюбу « ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ».
Від шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей.
Станом на дату розгляду справи, встановлено те, що сім'я розпалась остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як, між сторонами відсутня любов, взаємна довіра.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що мають істотне значення.
Таким чином, вимога про розірвання шлюбу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.21, 56, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянсього стану міської ради м.Запоріжжя, актовий запис №239, 24.04.1999 року, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22.04.2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська