Справа № 308/4569/22
18 квітня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., за участю секретаря судового засідання Вільчак В.В., розглянувши заяву адвоката Зеленяк Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом адвоката Зеленяк Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Ференц Вікторія Костянтинівна, про визнання заповіту недійсним, -
Адвокат Зеленяк С.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Ференц В.К., про визнання заповіту недійсним.
Одночасно, представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить заборонити приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Ференц В.К. видавати відповідачам свідоцтва про право на спадщину за заповітом до вирішення справи по суті.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що у сторони позивача існують обґрунтовані підстави сумніватись у тому, що складення заповіту ОСОБА_4 було його вільним волевиявленням на користь відповідачів, та оскарження заповіту є предметом позову.
Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, необхідно буде докласти значних зусиль.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Тобто, вжиті судом заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису.
На підставі викладеного, враховуючи те, що між сторонами наявний спір про визнання заповіту ОСОБА_4 №68395513 від 30.09.2021 недійсним, суд приходить до висновку про достатність підстав для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони нотаріусу вчиняти певні дії, а саме видавати відповідачам свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, -
Заяву адвоката Зеленяк Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Ференц Вікторії Костянтинівні видавати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалу для виконання надіслати приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Ференц Вікторії Костянтинівні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.Р. Деметрадзе