Справа № 363/3083/16-к
20 квітня 2022 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку ст. 335 КПК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісне, Тарутинського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у кримінальному провадженні №12016110150000455 від 24.04.2016,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 121, п.2 ч. 2 ст. 115 КК України,
Прокурор звернувся до Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області з клопотанням, в якому просив продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні №12016110150000455 від 24.04.2016 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Кримінальне провадження №12016110150000455 від 24.04.2016 (справа №363/3083/16-к) перебувала на розгляді Ірпінського міського суду Київської області.
У відповідності до розпорядження Голови Верховного Суду В. Князєва від 06 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність справ Ірпінського міського суду змінено на Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
В ході судового розгляду ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21.02.2022 на 60 діб.
Термін дії запобіжного заходу спливає 24.04.2022.
В клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , прокурор вказав на обґрунтованість підозри, існування ризиків визначених пунктами 1, 3 та 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на даний час не зменшились та продовжують існувати у кримінальному провадженні, а також на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам.
Судове засідання з обвинуваченим та його захисником проводилось в режимі відеоконфереції.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про те, що не зменшилися ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема високий ризик переховування від суду, також існує ризик впливу на свідків в даному кримінальному провадженні та ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Прокурор вказав, що заявлені ризики були встановлені судом при обранні (продовженні) ОСОБА_6 запобіжного заходу і на момент розгляду цього клопотання продовжують існувати.
Захисник заперечив проти продовження такого запобіжного заходу, відзначив, що тривалість перебування обвинуваченого під вартою суттєво зменшила ризик переховування його від суду; просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на інший, більш м'який, а саме на особисте зобов'язання.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку сторін, ознайомившись із матеріалами судового провадження у необхідному для вирішення цього питання обсязі, суд дійшов таких висновків.
За змістом ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення).
Зі змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким. В обвинувальному акті викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини вчинення цих злочинів.
Щодо ризиків кримінального провадження.
ОСОБА_6 раніше був засудженим 14.04.2015 Вишгородським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України, 14.11.2016 Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 289 КК України і знову обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого насильницьких злочинів. Вчинив новий злочин, перебуваючи під домашнім арештом. На даний час відносно нього відбувається кримінальне провадження за підозрою його у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч.4 ст. 321 КК України, вчиненого в умовах СІЗО. На думку суду, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також ризики визначені п.п. 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням тяжкості злочинів, які інкримінуються ОСОБА_6 , порушення ним умов раніше застосовного до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту та поведінки обвинуваченого під час перебування його в слідчому ізоляторі, продовжують мають високий ступінь імовірності.
Згідно зі статтями 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Констатація високої вірогідності ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не дає суду підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За вказаних обставин, клопотання прокурора є обґрунтованим, запобіжний захід у виді тримання під вартою на даний час процесуально доцільною та необхідною мірою забезпечення кримінального провадження.
Запобіжний захід обирається без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 177-194, 331, 350, 376 КПК України, Прикінцеві та перехідні положення КПК України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 20 квітня 2022 року по 17 червня 2022 року, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3