Справа № 357/13491/21
2/357/249/22
Категорія 71
22 квітня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду №6 м. Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, -
Служба у справах дітей Вінницької міської ради звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, який мотивувала тим, відповідач ОСОБА_1 є батьком малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2018 року позбавлена батьківських прав щодо дитини. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2019 року ОСОБА_4 відібрано у батька ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав. З метою забезпечення дитині права на сімейне виховання малолітня ОСОБА_4 була влаштована під опіку громадянки ОСОБА_6 , сім'я якої проживає на території Вінницької міської територіальної громади. Позивач зазначає, що з часу прийняття рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2019 року відповідач не звертався до служби у справах дітей Вінницької міської ради, Вінницького міського центра соціальних служб для отримання інформації про дитину чи будь-яких інших питань, у тому числі і з питанням процедури повернення йому дитини чи налагодження спілкування з нею, не повідомляв про себе та свої наміри щодо дитини, а також не брав участі у її вихованні, не сплачував аліментів та не надавав матеріальної допомоги на потреби дитини. На підставі викладеного, враховуючи злісне ухилення від виконання відповідачем батьківських прав щодо своєї доньки та утриманню дитини протягом тривалого часу, позивач просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що батьками останньої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 6).
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2018 року у справі №127/2000/18, яке набрало законної сили і є чинним, позов Служби у справах дітей Вінницької міської ради задоволено частково, позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Передано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на опікування органу опіки та піклування. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_2 аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_3 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше ніж 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 29.01.2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. В задоволенні позовних вимог Служби у справах дітей Вінницької міської ради в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення з нього аліментів на її утримання та передачі дитини на опікування органу опіки та піклування Вінницької міської ради було відмовлено /а.с. 8-14/.
Також судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2019 року у справі №127/29540/18 позов Служби у справах дітей Вінницької міської ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав, задоволено в повному обсязі. Суд вирішив: відібрати дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_1 , без позбавлення його батьківських прав та передати дитину на опікування органам опіки та піклування Вінницької міської ради; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь та на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів аробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а самез 19.11.2018 року до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особовий рахунок дитини, відкритий у банківській установі /а.с. 15-17/
Рішення набрало законної сили 19.06.2019 року.
З 25.05.2019 року малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у службі у справах дітей Вінницької міської ради, як дитина, позбавлена батьківського піклування. Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.07.2019 року №1698 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування /а.с. 7/
З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення дитині права на сімейне виховання малолітня ОСОБА_4 була влаштована під опіку громадянки ОСОБА_6 , сім'я якої проживає на території Вінницької міської територіальної громади.
Згідно листа Вінницького міського центру соціальних служб від 20.09.2021 року №01-07/1090 малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сі'ї опікуна ОСОБА_6 почуває себе впевнено, між нею, опікуном та членами її сім'ї склалися родинні стосунки. У дитини сформовано почуття сімейної спільності, потреба в стабільній надійній родині, необхідність домашнього захисту. ОСОБА_4 комфортно почуває себе в сім'ї опікуна, вважає останню та її чоловіка своїми батьками, не хоче говорити про свого батька та спілкуватися з ним /а.с. 20/
Відповідно до повідомлення Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради №1414 від 19.11.2020 року, з батьком малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , була проведена бесіда щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини. ОСОБА_1 не числовив чіткої думки з даного питання та не надав письмових пояснень /а.с. 18/
Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 17 листопада 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , складеного працівниками Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, на час відвідування умови для проживання та виховання дитини відсутні, в житлі стоїть неприємний запах, в коридорі беребувають собаки, відсутнє належне місце для дитини /а.с. 19/
Вказаним актом також встановлено, що за цією адресою проживає ОСОБА_10 , 1963 року народження, бабуся дитини, не працююча. Зі слів бабусі дитини стосунки у їхній родині доброзичливі.
Судом встановлено, що відповідно до висновку Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 01-00-011-66674 від 06.10.2021 року про доцільність позбавлення громадянина України ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Вінницької міської ради дійшов висновку, що в діях батька вбачаються факти злісного ухилення від виконання ним батьківських обов'язків по вихованню доньки протягом тривалого періоду, оскільки за час перебування дитини під опікою батько не цікавився її долею, не спілкувався з нею, не брав участі у вихованні, не надавав їй матеріальну допомогу, а тому визначено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків стосовно виховання дитини, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться здоров'ям, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Виходячи із оцінки доказів у справі таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, суд вважає свідомим та умисним, що дає підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
А тому суд, з врахуванням наведеного, вважає за можливе позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи в першу чергу з інтересів дитини, оскільки відповідач дійсно ухиляється без поважних причин від виконання своїх батьківських обов'язків, вихованням та утриманням дитини не займається, крім того він сам не заперечував про позбавлення його батьківських прав.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов Служби у справах дітей Вінницької міської ради /адреса: вул. Соборна, буд. 50, м. Вінниця, 21050/ до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 / про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 / на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель