Справа № 357/1874/22
1-кп/357/788/22
Категорія 24
про призначення судового розгляду
14 квітня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому підготовчому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021111030002934, яке внесене до ЄРДР 26 листопада 2021 року, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127 КК України,
відповідно до ст. 325 КПК України, підготовче засідання проведене за відсутності потерпілого, оскільки відсутні питання, які неможливо вирішити без нього, тоді як права потерпілого можуть бути реалізовані під час судового розгляду.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021111030002934, яке внесене до ЄРДР 26 листопада 2021 року, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Судом підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.
За результатами підготовки до судового розгляду вирішені питання передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, а саме: визначено дату та місце проведення судового розгляду, який вирішено проводити у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілого, обвинувачених, захисника.
Будь-яких клопотань щодо здійснення судового виклику певних осіб для допиту, витребування певних речей чи документів, здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні учасниками кримінального провадження не заявлялось.
Отже, суд вважає, що наявні умови для призначення судового розгляду у кримінальному провадженні № 12021111030002934, яке внесене до ЄРДР 26 листопада 2021 року, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127 КК України.
Разом з цим, прокурор ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Згідно із клопотанням, прокурор ОСОБА_3 просив: продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. до 07 год., наступного дня строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати у визначений час за кожною вимогою до прокурора чи суду;
2) не відлучатись із с. Матюші Білоцерківського району Київської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого фактичного місця проживання;
4) утриматися від спілкування з потерпілим, свідками та іншим обвинуваченим ОСОБА_5 .
Мотивував це тим, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України.
Судове провадження завершити неможливо, оскільки ще не призначений і не проведений судовий розгляд.
Наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовувалися тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_4 та відсутністю стримуючих факторів: сім'ї, дітей, роботи тощо; обізнаністю ОСОБА_4 про місце проживання потерпілого, свідків та обвинуваченого, наміром ухилитися від покарання.
Вважав, що мета запобіжного заходу, передбачена ч. 1 ст. 177 КПК України може бути досягнута за допомогою домашнього арешту, адже особисте зобов'язання цієї мети не виконає, поручителів у ОСОБА_4 немає, а злочини у яких він обвинувачується пов'язані із насильством.
Також, згідно із клопотанням, прокурор ОСОБА_3 просив: продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. до 07 год. наступного дня строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати у визначений час за кожною вимогою до прокурора чи суду;
2) не відлучатись із с. Матюші Білоцерківського району Київської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого фактичного місця проживання;
4) утриматися від спілкування з потерпілим, свідками та іншим обвинуваченим ОСОБА_4 .
Мотивував це тим, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України.
Судове провадження завершити неможливо, оскільки ще не призначений і не проведений судовий розгляд.
Наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовувалися тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_5 та відсутністю стримуючих факторів: сім'ї, дітей, роботи тощо; обізнаністю ОСОБА_5 про місце проживання потерпілого, свідків та обвинуваченого, наміром ухилитися від покарання.
Вважав, що мета запобіжного заходу, передбачена ч. 1 ст. 177 КПК України може бути досягнута за допомогою домашнього арешту, адже особисте зобов'язання цієї мети не виконає, поручителів у ОСОБА_5 немає, а злочини у яких він обвинувачується пов'язані із насильством.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотань прокурора ОСОБА_3 не заперечували.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно із ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно із ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Отже, строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора, у разі, якщо прокурор доведе, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом та перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про домашній арешт.
Згідно із ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Суд зазначає, що прокурором ОСОБА_3 при обґрунтуванні необхідності продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 вказано на ризики, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що вони доведені та продовжують існувати.
Судом установлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не працює, сім'ї та утриманців не має, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України, за найтяжчий із яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
На думку суду, все викладене, в сукупності, свідчить, що зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , відсутність стримуючих факторів він може, з метою уникнення відповідальності здійснити спроби втечі та переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України до ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, адже він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі.
Суду доведено, що з огляду на ступінь ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду, насильницький характер злочинів у яких він обвинувачується, запобігти установленим ризикам передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, іншими запобіжними заходами, аніж домашній арешт в нічний час, неможливо.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжувати застосовувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці.
Відповідно, задля досягнення мети запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 слід зобов'язати виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати у визначений час за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатись із с. Матюші Білоцерківського району Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого фактичного місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілим, свідками та іншим обвинуваченим ОСОБА_5 .
Суд зазначає, що прокурором ОСОБА_3 при обґрунтуванні необхідності продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 вказано на ризики, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що вони доведені та продовжують існувати.
Судом установлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, не працює, сім'ї та утриманців не має, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України, за найтяжчий із яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
На думку суду, все викладене, в сукупності, свідчить, що зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , відсутність стримуючих факторів він може, з метою уникнення відповідальності здійснити спроби втечі та переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, адже він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі.
Суду доведено, що з огляду на ступінь ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду, насильницький характер злочинів у яких він обвинувачується, запобігти установленим ризикам передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, іншими запобіжними заходами, аніж домашній арешт в нічний час, неможливо.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжувати застосовувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці.
Відповідно, задля досягнення мети запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 слід зобов'язати виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати у визначений час за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатись із с. Матюші Білоцерківського району Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого фактичного місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілим, свідками та іншим обвинуваченим ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що прокурор довів, що наразі завершити судове провадження неможливо, адже ще не проведений судовий розгляд та усі процесуальні дії пов'язані із ним.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд
призначити судовий розгляд на 25 травня 2022 року о 12:00 год., в залі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 7 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, буд. 4 «а».
Здійснити судовий виклик прокурора, потерпілого, обвинувачених, захисника.
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання обвинуваченим запобіжних заходів у виді домашнього арешту, у кримінальному провадженні № 12021111030002934, яке внесене до ЄРДР 26 листопада 2021 року, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 127 КК України, - задовольнити.
Продовжувати застосовувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 22 год. до 07 год. наступного дня, строком на два місяці, тобто до 14 червня 2022 року.
Зобов'язати ОСОБА_4 виконувати обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати у визначений час за кожною вимогою до прокурора чи суду;
2) не відлучатись із с. Матюші Білоцерківського району Київської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого фактичного місця проживання;
4) утриматися від спілкування з потерпілим, свідками та іншим обвинуваченим ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_4 обов'язків покласти на службу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Продовжувати застосовувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 22 год. до 07 год. наступного дня, строком на два місяці, тобто до 14 червня 2022 року.
Зобов'язати ОСОБА_5 виконувати обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати у визначений час за кожною вимогою до прокурора чи суду;
2) не відлучатись із с. Матюші Білоцерківського району Київської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого фактичного місця проживання;
4) утриматися від спілкування з потерпілим, свідками та іншим обвинуваченим ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_5 обов'язків покласти на службу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Роз'яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1