Справа № 352/2659/21
Провадження № 2/352/221/22
20 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Гундич Г.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання такими, які втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивачка 09.12.2021 р. звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання такими, які втратили право користування житловим приміщенням.
Заявлений позов обґрунтовувала тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . У належному їй будинку, крім неї та членів її сім'ї (чоловіка та двох повнолітніх дітей), зареєстровані відповідачі, а саме: її сестра ОСОБА_4 , її племінники ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та син племінниці ОСОБА_7 . Відповідачі більше одного року не проживають у спірному будинку, не сплачують комунальних послуг, не беруть участі в утриманні житла, їхніх особистих речей у будинку немає. Відповідачі добровільно покинули спірний будинок та переїхали проживати до нового будинку, побудованого ними, по АДРЕСА_1 . Оскільки відповідачі залишилися зареєстрованими у належному позивачці будинку, це створює їй як власнику будинку перешкоди у здійсненні належного їй права користування та розпорядження майном. Просила визнати відповідачів такими, які втратили право користування житловим приміщенням, та стягнути з них судові витрати.
Представник позивача - адвокат Говзан М.М. у судовому засіданні позов підтримав і просив його задоволити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, при цьому підтвердила, що вона, її син, матір та двоє братів протягом десь півтора року не проживають у спірному будинку, проживають у житловому будинку по АДРЕСА_2 . Однак, вона не згідна з визнанням її такою, яка втратила право на користування спірним будинком. Просила у позові відмовити.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином за адресою місця фактичного проживання, не повідомили суду про причини неявки, не подали відзиву.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи наступного.
Встановлено, що позивачка є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 з підстав належності 1/6 частини у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8 , 4/6 частин у порядку спадкування за заповітом після померлої матері ОСОБА_9 та 1/6 частини на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.04.2021 р.
Право власності позивачки на спірне будинковолодіння належно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, 08.09.2017 р. на 5/6 частин та 27.08.2021 р. на 1/6 частину на підставі судового рішення (а.с.10-11).
Вказаним судовим рішенням у цивільній справі № 352/724/19, що набрало законної сили (а.с.14-21), припинено право відповідачки ОСОБА_4 на 1/6 частину спірного будинковолодіння з одночасним стягненням із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсації вартості цієї частини у розмірі 51826,50 грн., які внесено ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду, та визнано за позивачкою ОСОБА_3 право власності на вказану 1/6 частину будинковолодіння. Цим судовим рішенням встановлено обставину щодо належності позивачці права власності на 5/6 частин спірного будинковолодіння.
У відповідності з вимогами ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У спірному будинковолодінні зареєстровані відповідачі, а саме: сестра позивачки ОСОБА_4 , племінники позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та син племінниці ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою Павлівського старостинського округу Ямницької сільської ради від 23.11.2021 р. № 628 (а.с.9).
Встановлено, що відповідачі, які не є членами сім'ї позивачки, більше одного року не проживають у спірному будинку, не сплачують комунальних послуг, не беруть участі в утриманні житла, їхніх особистих речей у будинку немає. Відповідачі проживають у новозбудованому житловому будинку по АДРЕСА_2 .
Вказана обставина, яка не заперечувалась відповідачкою ОСОБА_2 , підтверджується довідкою Павлівського старостинського округу Ямницької сільської ради (а.с.9) та встановлена вказаним вище судовим рішенням.
Судом встановлено, що реєстрація відповідачів, які у спірному будинковолодінні не проживають, не є членами сім'ї позивачки, а також не відноситься до кола осіб, які постійно проживають із власником та ведуть з ним спільне господарство,у належному позивачці будинковолодінні порушує право власності останньої, створює їй перешкоди у користуванні та розпорядженні своїм майном.
Відповідно до вимог ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
Згідно вимог ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положення ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Зазначена норма ст.391 ЦК України визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 р. у справі № 6-709цс16. Ця правова позиція залишились незмінною у практиці Верховного Суду та враховується судом у рамках розгляду даної справи згідно ч.4 ст.263 ЦПК України.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, який підлягає до задоволення.
З огляду на вимогу ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідачів слід стягнути у користь позивачки 908 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.5), зокрема, по 181,60 грн. з кожного.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 316, 317, 321, 391 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання такими, які втратили право користування житловим приміщенням, задоволити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такими, які втратили право на користування житловим приміщенням у будинковолодінні АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , судові витрати у розмірі по 181 (сто вісімдесят одній) грн. 60 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідачі: ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 21.04.2022 р.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ