Справа № 211/7622/19
Провадження № 2/211/811/22
іменем України
21 квітня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С.В.
при секретарі Мариненко Е.П.
у відсутність: представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідача Рязанова Р.Є.
розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулися до суду з позовною заявою, вказавши, що 29 01 2014 року був укладений кредитний договір № 0862657301/Т/972128 між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_1
23.03.2018 між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( на далі ТОВ «ФК «ЄАПБ» ) укладено договір №2 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ПАТ «АКТАБАНК» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні ПАТ «АКТАБАНК», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває в обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги ПАТ «АКТАБАНК» до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до договору.
Згідно п.2.2. Договору відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день укладення договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання ПАТ «АКТАБАНК» у повному обсязі коштів, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних в Додатку №1.
Відповідно до Додатку №1 до договору №2 між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про відступлення права вимоги - Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 19071 грн. Просять стягнути з відповідача дану суму та судовий збір у розмірі 1921 грн.
07.05.2020 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було ухвалене заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19071,00 грн., та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 13.07.2021 року дане заочне рішення було скасоване.
Ухвалою судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 19 07 2021 року розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що з позовними вимогами не згоден та вважає їх незаконними і необґрунтованими, зокрема позивачем не доведено належними доказами розмір заборгованості та її складові. Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості не є доказом фактичного існування заборгованості за кредитним договором, оскільки у ньому відсутні відомості про сплачені ним суми та про обставини нарахування банком заборгованості за кредитним договором, а саме за які конкретно періоди вона нарахована, чому саме у таких розмірах, а не в інших. Також у даному розрахунку відсутні відомості про періоди у які здійснювалось нарахування комісій та штрафних санкцій на непогашену суму боргу. Крім того в матеріалах справи відсутні банківські виписки по рахунках, також позивачем не надано первинних бухгалтерських документів щодо погашення заборгованості за кредитним договором, що в повній мірі свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Разом з цим, у кредитному договорі відсутній Розділ «Зобов'язання Банку », яким мало б охоплюватися питання супроводження кредиту. Немає відомостей про те, що супроводження кредиту як окрему послугу банк здійснював на користь саме позичальника, а тому комісія за супроводження кредиту, яка визначена у графіку та п. 2.3 кредитного договору від 29.01.2014 року по 350,00 грн., на місяць, не повинна була нараховуватися і не може стягуватися з нього, та є нікчемною умовою відповідно до ч.4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» ч. 2 ст. 215 ЦК України. Позивачем надано Суду копію повідомлення про відступлення права вимоги № 002406725-1 від 27.03.2018 року, але жодних доказів, що він отримував таке повідомлення, суду не надано. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, вказують що відповідачем не виконано належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором . Вважають свої позовні вимоги обґрунтованими, та просять їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем було надано відповідь у якій зазначив, що договір про відступлення права вимоги № 2 від 23.03.2018 року не може вважатися належним доказом переходу права вимоги за кредитним договором від банку до позивача. ПАТ «АКТАБАНК» відступив право вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» без додержання вимог, що передбачені кредитним договором № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року, не повідомивши позичальника про таке відступлення. Так п. 4.2.8. Кредитного договору встановлює, що банк має право здійснювати відступлення права вимоги за даним договором третій особі, повідомивши про даний факт позичника протягом 5-ти днів після такого відступлення. Пунктом 6.11. цього договору, встановлено, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін для листування. Банком не було його належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, тобто не було виконано обов'язкової умови, за якої таке відступлення могло мати місце. Щодо наданої позивачем суду, копії повідомлення про відступлення права вимоги №002406725-1 від 27.03.2018 року, то таке не містить доказів направлення його позивачем та ним отримання. Крім того позивач сам визнав, що це повідомлення нібито було направлено простою кореспонденцією, а відтак не може цього підтвердити. З наданої позивачем копії протоколу електронного аукціону вбачається, що переможцем аукціону стосовно майна - кредитного портфеля фізичних осіб у кількості 10 640 шт., що належало ПАТ «АКТАБАНК» стало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Проте вказаний протокол не містить свідчень того, що кредитний портфель фізичних осіб у вказаній кількості містить і кредитний договір № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року. Додана копія Договору № 2 про відступлення права вимоги не містить відомості про відступлення права вимоги стосовно саме кредитного договору 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року. Крім того додана копія витягу з додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги є не підписаною сторонами та не може братись судом до уваги. Сам лише підпис особи, що сформувала витяг - представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» Гайової А.С. не може замінювати підписи уповноважених на те осіб. Крім того позивачем у відповіді на відзив не було спростовано його доводи щодо недоведеності розміру заборгованості (основному боргу, комісії неустойки), а також твердження щодо незаконності нарахування комісії за супроводження кредиту.
Від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо поданого відповідачем відзиву на позовну заяву з доданими виписками та копією відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначили, що 31.08.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримано виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за кредитним договором № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року за період з 29.01.2014 року по 23.03.2018 року, з яких вбачається, що відповідачем були внесені нерівномірні платежі (без додержання графіку платежів), у зв'язку із чим у відповідача ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість.
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.
Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Представник позивача раніше зверталася до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, раніше надав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
29.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «АКТАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №0862657301/Т/972128 на споживчі потреби (а.с.4-5), за яким Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, комісій, в обумовлені цим Договором строки.
23.03.2018 року між Публічним акціонерним товариством «АКТАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Новий кредитор) було укладено Договір №2 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК» відступає шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні Банку, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (а.с.18-20).
На виконання умов Договору відступлення права вимоги по кредитному договору №0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року, згідно вимог ст.512-514,516 Цивільного кодексу України, ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів» 27 березня 2018 року за вих. №002406725-1 відповідачу було надіслано лист-повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по Кредитному договору № №0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року та включення персональних даних до бази персональних даних, яким повідомлено про наявну суму заборгованості по кредитному договору та порядок її погашення (а.с.15), тобто ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів», яке, у свою чергу набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначив, що ОСОБА_1 має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року в сумі 19071,00 грн., яка складається з наступного: 9167,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 01,00 грн. - заборгованість за процентами; - 7803,00 грн., - заборгованість за комісією; 2 100,00 грн. - штрафи, пені.
За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст.ст.525, 526, 530, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно норм ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «АКТАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 0862657301/Т/972128, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платоспроможності, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 10 000 грн., в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, комісій в обумовлені цим Договором строки. (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1.1. кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 0,01% річних та включається в суму щомісячного платежу.
За п.2.1.2 Договору, позичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредитом в розмірі 350,00 грн., що розраховується як 3,50% від суми кредиту та включається в суму щомісячного платежу (10000х3,50/100=350 грн.).
Відповідно до п. 2.1.2.1 Договору, в день підписання кредитного договору Клієнт сплачує банку комісію за надання кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 2.50 % від суми кредиту вказаної в п. 2.1 цього Договору, що складає 250,00 грн.
Відповідно до п.2.1.3 Договору, погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії за супроводження кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту, 15 числа кожного місяця рівними частинами, в сумі 627,83 грн., кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом є 28 січня 2017 року.
За змістом пункту 5.1 Договору, у разі прострочення позичальником строків погашення щомісячного платежу/частини щомісячного платежу позичальник сплачує банку штраф у розмірі 150,00 грн. за кожний прострочений щомісячний платіж або його частину.
Так з графіку платежів з детальним розписом сукупної вартості кредиту, який є Додатком №1 до кредитного договору № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року, який підписано сторонами вбачається, що ОСОБА_1 , отримавши кредит в сумі 10 000 грн. повинен був сплатити комісію на користь Банку в сумі 250 грн., відповідно до п. 2.1.2.1 Договору, а також, починаючи з 15.02.2014 по 28.01.2017 (36 місяців), повинен був сплачувати Банку платіж в сумі 627,83 грн. (останній платіж 28.01.2017 року зменшився до 627,46 грн.) в який входить - погашення основної суми кредиту - 277 грн. (сума копійок різниться), погашення нарахованих процентів відповідно до умов договору та комісію за супроводження кредиту в сумі 350,00 грн. (а.с.5-зворот).
Квитанцією № 1018031 від 29.01.2014 року підтверджено, що ПАТ «АКТАБАНК» перерахував ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року в сумі 10 000грн., а ОСОБА_1 з отриманої суми коштів оплатив Банку комісію в сумі 250 грн. відповідно до п. 2.1.2.1 Договору (а.с.12).
Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що 23.03.2018 року між Публічним акціонерним товариством «АКТАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Новий кредитор) було укладено Договір №2 про відступлення прав вимоги (на відкритих торгах (аукціоні), що відбулися 15.03.2018), відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК» відступає шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні Банку, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору №2 (про відступлення прав вимоги від 23.03.2018) встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло зокрема право вимоги Банку ПАТ «АКТАБАНК» щодо позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року на суму - 19071 грн., яка складається з наступного: 9167 грн. - заборгованість за основним боргом; 1 грн. - заборгованість за процентами; -7803 грн., - заборгованість за комісією; 2 100 грн. - штрафи, пені.
З листа-повідомлення, надісланого ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів» 27 березня 2018 року за вих. №002406725-1 боржнику ОСОБА_1 , вбачається, що, новий кредитор у відповідності з вимогами ст.ст.512-514 ЦПК України, повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за його кредитним договором, вказав розмір заборгованості станом на 23.03.2018, яка становила 19071 грн. та складалася з наступного: 9167 грн. - заборгованість за основним боргом; 1 грн. - заборгованість за процентами; - 7803 грн., - заборгованість за комісією; 2 100 грн. - штрафи, пені, надав нові реквізити для погашення заборгованості та встановив строк для виконання вимоги про повернення боргу (10 календарних днів з дня направлення Повідомлення (а.с.15).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.
Тож навіть, якщо за умови, що відповідач не був обізнаний про відступлення права вимоги до «ТОВ «ФК» ЄАПБ», має місце той факт, за яким він не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які зазначені в кредитному договорі або ж, у разі неможливості такої проплати, на передбачений законодавством, п. 2 ст. 537 ЦК, депозитний рахунок нотаріуса.
Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимоги нового кредитору, викладені у зазначеному вище Повідомленні, позивач у грудні 2019 року звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, надавши суду докази, які спростовують заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не доведено розміру заборгованості загального та по її складовим.
В ході розгляду справи позивачем були надані копії Меморіальних ордерів отриманих на запит від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо інформації по рахунку № НОМЕР_2 , якими підтверджено, що відповідач неналежно виконував умови кредитного договору, всього повернув Банку - 833,28 грн. на погашення тіла кредиту (3 Меморіальних ордерів з лютого 2014 року по 18 квітня 1014 року) та - 0,21 грн. на погашення заборгованості по процентам (3 Меморіальних ордерів з лютого 2014 року по 18 квітня 1014 року), які суд приймає до розгляду.
У розрахунку заборгованості сума тіла кредиту становить 9167 грн., суд перевіривши розрахунок зокрема щодо тіла кредиту погоджується з ним.
Так від суми отриманого кредиту 10 000 грн. шляхом віднімання, сплаченої відповідачем суми - 833,28 грн. на погашення тіла кредиту, отримуємо суму боргу 9166,72 грн. (позивач просить стягнути 9167 грн., тобто таку ж суму але заокруглену до цілого числа, без копійок, тобто збільшену на 0,28 коп.).
З графіку платежів з детальним розписом сукупної вартості кредиту слідує, що позичальник ОСОБА_1 повинен був сплатити - 1,51 грн. процентів за користування кредитними коштами, сплатив -0,21 грн., отримуємо суму боргу 1,30 грн. (позивач просить стягнути 1 грн., процентів за користування кредитом, тобто таку ж суму але заокруглену до цілого числа, без копійок, тобто зменшену на 0,30 коп.).
Отже, загалом сума тіла кредиту та сума процентів за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 9168,00 грн., разом з цим сума тіла кредиту та процентів, яка перевірена судом з урахуванням сплачених сум відповідачем (833,28 грн. та 0,21 грн.) становить 9168,02 грн., тобто отримуємо таку ж суму.
Суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року, у останнього наявна заборгованість, яка станом на 23.03.2018 (дата укладення Договору відступлення права вимоги) складається з 9167 грн. - заборгованість за основним боргом та 1 грн. - заборгованість за процентами, що підлягає стягненню з відповідача.
Також суд звертає увагу, що позивачем з моменту отримання права вимоги за кредитним договором 29 січня 2014 року, не нараховувалась заборгованість за відсотками, а також штрафи.
З графіку платежів з детальним розписом сукупної вартості кредиту видно, що за 36 місяців користування кредитними коштами ОСОБА_1 повинен був сплатити комісію за супроводження кредиту в розмірі 12600 грн. (350грн.х36м.=12600 грн.), позивач просить стягнути -7803 грн.
Разом з тим, за положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року, укладений між ПАТ "АктаБанк" та ОСОБА_1 , є споживчим кредитом, тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно абзацу 2 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору, встановлено, зокрема, що споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору, нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України).
Як зазначалось раніше, кредитним договором № 0862657301/Т/972128 від 29.01.2014 року встановлено, зокрема, сплату щомісячної комісії за супроводження кредиту у розмірі 350,00 грн., що розраховується як 3,50% від суми кредиту та включається в суму щомісячного платежу.
Відповідно до розрахунку заборгованості, позивачем нарахована заборгованість за комісією в розмірі 7803,00 грн. (а.с. 14).
Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення вищевказаного кредитного договору, дано визначення терміну послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, відповідно, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як плата за супроводження кредиту, не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання кредиту, у зв'язку із укладенням кредитного договору відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту - позичальнику.
Отже, відповідно до приписів статті 215 ЦК та статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору, зазначений вище пункт правочину 2.1.2 щодо встановлення щомісячної комісії за супроводження кредиту в розмірі 3,50% від розміру суми кредиту є нікчемним в силу закону з моменту його укладення, а отже таким, що не створює юридичних наслідків для сторін, тому не потребує визнання його недійсним.
Таким чином, позовна вимога про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за комісією в сумі 7803,00 грн. задоволенню не підлягає.
Що стосується стягнення з відповідача 2100,00 грн. штрафів та пені, то в цій частині позову суд також вважає необхідним відмовити, оскільки штраф і пеня є штрафними санкціями за невиконання умов договору, які не можуть бути застосовані одночасно. Оскільки позивачем не зазначено, яка сума пені нарахована за несвоєчасне погашення кредиту, та яка сума нарахована штрафів, тому суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення конкретної суми штрафних санкцій, через їх недоведеність та ненадання розрахунку.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача про доведеність ним заявлених позовних вимог, але в розмірі 9 168,00 грн, що складається із: 9167,00 грн., заборгованість за основним боргом; 1, 00 грн, заборгованість за процентами, тоді, як відповідачем дана сума заборгованості належними та допустимими доказами не спростована, свого розрахунку боргу не надано та й не заперечувались обставини часткового погашення ним кредитного боргу, що також підтверджується наданими позивачем меморальними ордерами.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовій збір в розмірі 1921,00 грн., тому дані витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 223, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) суму заборгованості за кредитним договором № 0862657301/Т/972128 від 29 01 2014 року в розмірі 9168 ( дев'ять тисяч сто шістдесят вісім ) грн. з яких: 9167 грн. - заборгованість за основним боргом; 1,00 грн. - заборгованість за процентами.
В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 ( одна тисяча дев'ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко