Ухвала
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 946/6757/19
провадження № 51 - 1184 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 січня 2022 року,
встановив:
Захисник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 1, 4 ч. 2 зазначеної статті.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
Однак захисник ОСОБА_4 , усупереч наведеним положенням процесуального закону, не вказує, які конкретно порушення закону допустив місцевий суд та не наводить відповідного обґрунтування щодо незаконності вироку з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 438 КПК України. Натомість зазначає лише про те, що докази сторони обвинувачення не доводять винуватість ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні, за яке його засуджено. Жодних доводів про незаконність ухвали суду апеляційної інстанції з огляду на відповідні положення статей 370, 412-414 та 419 КПК України у їх взаємозв'язку у касаційній скарзі також не зазначено.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 33 КПК України кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак захисник ОСОБА_4 в порушення п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК України свою касаційну скаргу адресував у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити її без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 квітня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 січня 2022 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3