21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 669/954/20
провадження № 51-1169 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Білогірського районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд рішень суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Проте засуджений подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений порушує питання про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі.
Проте, при обґрунтуванні, на його думку, незаконності оскаржуваних судових рішень засуджений наводить доводи, які за своїм змістом стосуються лише невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду, що відповідно до вимог ст. 438 КПК України, не є підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
При цьому, порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду засуджений не вказує які конкретно доводи його апеляційної скарги, у порушення вимог ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції, належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, у касаційній скарзі засудженого відсутнє належне формулювання його вимог із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.
Вимоги захисника до суду касаційної інстанції про необхідність закриття кримінального провадження та скасування лише ухвали апеляційного суду не узгоджується з приписами ст. 436 КПК України.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.
Зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах вимог касаційної скарги, наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.
Враховуючи наведе, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції засудженим має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Білогірського районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3