20 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 177/1047/18
провадження № 51 - 4159 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року щодо нього,
встановив:
Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від
17 грудня 2021 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2019 року щодо нього за нововиявленими обставинами.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, яку ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року залишено без задоволення, а ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року щодо нього - без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушив питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів пунктів 1, 4, 5 ч. 2 зазначеної статті.
Так, у касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції;вимоги особи,яка подає касаційну скаргу; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Проте ОСОБА_4 подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Так, згідно з п. 21 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 33 КПК судом касаційної інстанції є Верховний Суд, натомість засуджений ОСОБА_4 невірно вказав найменування суду касаційної інстанції, до якого він звернувя з касаційною скаргою.
Також, за приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, постановлених за результатами розгляду його заяви про перегляд вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2019 року щодо нього за нововиявленими обставинами, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Однак засуджений не вказує таких порушень закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження щодо нього за нововиявленими обставинами в порядку статей 459 - 467 КПК, які були би підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
Натомість у касаційній скарзі ОСОБА_4 виклав перебіг подій у провадженні, із наведенням власної оцінки обставин справи, тав обґрунтування незаконності судових рішень щодо нього, серед іншого, послався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга не містить чітких вимог до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності
з положеннями ст. 436 КПК. Частиною 1 ст. 436 КПКпередбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте вимога ОСОБА_4 про необхідність скасування ухвал Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року і Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року, а також вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2019 року та визнання його невинним у скоєнні кримінального правопорушення, за яке його засудженого цим вироком, не узгоджується з положеннями закону щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу засудженого, надавши строк для усунення недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_3