Ухвала
Іменем України
24 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 550/683/21
провадження № 51- 858 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2021 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
Цивільнийпозов Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області 1 195 873, 21 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 21 575, 40 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_5 , працюючи на посаді головного спеціаліста бухгалтерського обліку і звітності виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області,мала доступ до рахунків Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області та право фінансового підпису, у тому числі остання являлася відповідальною особою по послугах: робота з рахунком, здача виручки, зарахування заробітної плати (проект), виручка/інкасація, соціальні виплати, відповідальна за комунікації по рекламних пропозиціях, масові виплати, автоматизація процесів, дозволено перегляд виписки, отримання сертифікату кваліфікованого електронного підпису.
ОСОБА_5 щомісячно надавалися табелі обліку робочого часу працівників Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, розпорядження селищного голови про "Про преміювання працівників апарату управління та відділів виконавчого комітету Скороходівської селищної ради" та стосовно інших виплат, а тому остання була обізнана про обсяги та розподіл фонду заробітної плати працівників виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області.
Починаючи з січня 2020 р., більш точної дати та часу не встановлено, але не пізніше 13.01.2020, у ОСОБА_5 виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами фонду оплати праці працівників виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Так, щомісячно з січня 2020 р. по серпень 2020 р. ОСОБА_5 складала відомості по нарахуванню та утриманню заробітної плати працівникам виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області та меморіальні ордера № 5 (зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій), у яких навмисно збільшувала суми в графі "Утримано за безготівковим перерахунком на рахунки за вкладами в банки", які затверджувала своїм підписом та надавала начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності (головному бухгалтеру) Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_6 для складання фінансової звітності та балансу.
Крім того, ОСОБА_5 умисно, шляхом обману, упродовж вказаного періоду (два рази на місяць) повідомляла провідному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку та звітності Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_7 суми грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, які були безпідставно завищеними, для формування платіжних доручень, які у подальшому скеровувалися до управління Державної казначейської служби України у Чутівському районі Полтавської області в електронному або паперовому вигляді. У подальшому на підставі поданих платіжних доручень грошові кошти по заробітній платі перераховувалися до бюджету ТВ-26 (відповідно до договору № 17112000035 від 10.01.2020) на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ "ПриватБанк".
ОСОБА_5 , яка з 05.12.2019 мала право фінансового підпису щодо роботи з рахунком та зарахування заробітних плат, за допомогою робочого комп'ютера, що знаходився у приміщенні адміністративної будівлі Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області за адресою смт. Скороходове Чутівського району Полтавської області, вул. Софіївська, 15, за допомогою власного логіну " ІНФОРМАЦІЯ_2 " або шляхом підтвердження за допомогою телефонного дзвінка на абонентський телефонний номер НОМЕР_2 , яким остання користувалась, заходила в електронну систему АТ КБ "Приватбанк", достовірно знаючи, що грошові кошти із завищеними обсягами перераховані управлінням Державної казначейської служби України у Чутівському районі Полтавської області до АТ КБ "ПриватБанк", особисто формувала електронні зарплатні відомості, в яких зазначала суми коштів, що підлягають до зарахування на зарплатні карткові рахунки працівників виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, відкриті в АТ КБ "Приватбанк", в ході чого умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, завищувала розмір своєї заробітної плати, затверджувала дані документи своїм особистим електронним цифровим підписом та в електронному вигляді відправляла грошові кошти для зарахування на карткові рахунки працівників виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області до АТ КБ "Приватбанк", підтверджуючи дію Сертифікатом АЦСК.
Згідно відомості по нарахуванню та утриманню заробітної плати і Меморіальних ордерів № 5 за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 різниця у нарахованій до виплат та виплаченій на банківську карту для виплат заробітної плати № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , становить 1 199 873, 21 грн., з яких:
-за січень 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 12 863, 90 грн., а виплачено 87 499, 53 грн., з яких переплачено 74 635, 63 грн.;
-за лютий 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 26 637, 06 грн., а виплачено 186 637, 06 грн., з яких переплачено 160 000 грн.;
-за березень 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 13 818, 61 грн., а виплачено 214 807, 15 грн., з яких переплачено 200 988, 54 грн.;
-за квітень 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 12 660, 88 грн., а виплачено 235 297, 16 грн., з яких переплачено 222 636, 28 грн.;
-за травень 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 10 593, 80 грн., а виплачено 205 742, 84 грн., з яких переплачено 195 149, 04 грн.;
-за червень 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 13 520, 78 грн., а виплачено 224 484, 50 грн., з яких переплачено 210 963, 72 грн.;
-за липень 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 13 958, 70 грн., а виплачено 143 500 грн., з яких переплачено 129 541, 30 грн.;
-за серпень 2020 р. нарахована заробітна плата до виплати у розмірі 21 759, 15 грн., а виплачено 27 717, 85 грн., з яких переплачено 5 958, 70 грн.
За період з 13.01.2020 по 12.08.2020 ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа майном Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, отримавши на власну банківську карту для виплат заробітної плати № НОМЕР_3 , яка видана АТ КБ "ПриватБанк", грошові кошти у розмірі 1 322 885, 64 грн., з яких сума безпідставно перерахованих бюджетних грошових коштів складає 1 199 873, 21 грн.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-21/4090-ЕК від 29.04.2021 встановлене в Довідці від 19.03.2021 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області безпідставне (без належного документального підтвердження) зарахування грошових коштів на картковий рахунок головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_5 за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 документально підтверджується в сумі 1 199 873, 21 грн., що у 1 141, 6 раз (1 199 873, 21 : 1 051 = 1 141, 6) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є шкодою в особливо великих розмірах.
Отримані шахрайським шляхом грошові кошти, що належали Скороходівській селищній раді Чутівського (зараз - Полтавського) району Полтавської області, на загальну суму 1 199 873, 21 грн., головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_5 використала на свою користь та розпорядилася ними на власний розсуд, чим завдала матеріальну шкоду виконавчому комітету Скороходівської селищної ради Чутівського (зараз - Полтавського) району Полтавської області в особливо великих розмірах.
Вказаними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2021 року стосовно ОСОБА_5 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 ,не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію її дій, не погоджується із судовими рішеннями, ухваленими щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання, через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості. Також захисник ОСОБА_4 вважає судові рішення стосовно засудженої ОСОБА_5 незаконними та необґрунтованими у зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність. На його думку, незастосування судом до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України є неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, оскільки не сприяє меті покарання - виправленню засудженої і попередженню вчинення нових злочинів, а тому є невиправдано суворим заходом примусу, який не можна вважати пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої. Захисник ОСОБА_4 зазначає, що суди не в повній мірі врахували дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , при призначенні покарання. Також посилається на те, що судами не повністю враховано досудову доповідь уповноваженої особи органу з питань пробації від 20.07.2021, відповідно до висновку якої виправлення обвинуваченої без позбавлення чи обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства. Крім того, не повністю була врахована позитивна характеристика ОСОБА_5 з місця проживання. До касаційної скарги захисник ОСОБА_4 долучив характеристику ОСОБА_5 з ДУ «Качанівська виправна колонія (№ 54)» від 03.02.2022. При цьому захисник порушує питання про зміну судових рішень в частині призначення покарання, а саме застосування ст. 75 КК України та прийняття рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.
Мотиви суду
Перевіривши дотримання захисником порядку та строків касаційного оскарження, відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Так, суд касаційної інстанції згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі захисника не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи захисника щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості, є необґрунтованими.
Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Згідно із ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Як убачається із долучених до касаційної скарги копій судових рішень, суд першої інстанції при призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_5 врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу обвинуваченої, пом'якшуючу покарання обставину та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнав її щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
При вивченні даних стосовно ОСОБА_5 судом встановлено, що вона: згідно довідки про судимість від 28.04.2021 № 136-28042021/53204 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась; згідно довідки КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" Відокремлений підрозділ - обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 1 від 18.06.2021 № 381-21/814 в даному закладі під спостереженням не перебуває та за медичною допомогою не зверталась; згідно довідки КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради" від 02.06.2021 № 2077 на обліку в даному закладі не перебуває та не лікується; згідно довідки КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" від 17.05.2021 № 06-10/1779 в даному закладі на лікуванні не перебувала; згідно довідки КНП "Чутівська ЦЛ" від 29.06.2021 № 1575 на лікуванні та на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувала; має на утриманні чоловіка та матір, які, згідно довідок Чутівського районного центру первинної медико-соціальної допомоги від 04.11.2020 № 756 та від 04.12.2020 № 757 хворіють та потребують догляду.
Згідно досудової доповіді уповноваженої особи органу з питань пробації від 20.07.2021 ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній; виправлення обвинуваченої без позбавлення чи обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства; виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190 КК України, виходячи з вимог статей 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка вину визнала повністю та щиро каялась у скоєному, обставину, що пом'якшує покарання, стан її здоров'я, розмір грошових коштів, якими заволоділа обвинувачена, частину яких потерпілому обвинувачена повернула, а також висновок досудової доповіді, суд визнав за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 190 КК України, із конфіскацією у власність держави всього належного їй майна, яке буде, на думку суду, необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення як нею, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, призначаючи засудженій ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, суд дотримався вимог статей 50, 65 КК України, оскільки вказане покарання відповідає обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави постановлення такого рішення.
Суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи, наведені захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, дійшов обґрунтованого висновку, що суд першої інстанції при призначенні покарання належно виконав вимоги закону.
Щодо виду та розміру призначеного судом покарання ОСОБА_5 за вчинений злочин, колегія суддів апеляційного суду визнала його таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України та не суперечить приписам ст. 50 КК України.
У своїй ухвалі апеляційний суд зазначив, що всупереч доводам захисника, покарання ОСОБА_5 призначене у відповідності до ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Із мотивувальної частини вироку видно, що суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, конкретні обставини провадження, дані про особу винної, повне визнання вини та щире розкаяння у скоєному, що визнав обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, правильно вказавши на відсутність обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання.
Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно. Також колегія суддів звертає увагу на те, що не зважаючи на значний розмір коштів, якими заволоділа обвинувачена, протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду вона відшкодувала лише 4 000 грн.
Таким чином, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, яке є мінімальним в межах санкції ч.4 ст. 190 КК України, є справедливим, достатнім і необхідним у даному випадку для виправлення обвинуваченої та запобіганню вчиненню нею нових злочинів, не є надмірно суворим, а тому підстав для зміни вироку та застосування до неї положень ст. 75 КК України, про що порушено питання в касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Будь-яких даних, які б свідчили про наявність істотних порушень при розгляді кримінального провадження вимог норм кримінального процесуального закону, які були підставою для безумовного скасування або зміни вироку не встановлено.
Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду, обґрунтованим у вироку, про про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
На думку колегії суддів, покарання, призначене ОСОБА_5 судом, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, у розмірі, передбаченому санкцією статті за вчинений злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України та погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.
Суд не знаходить підстав для зміни оскаржуваних судових рішень внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, та не вважає призначене покарання явно несправедливим через його суворість.
В касаційній скарзі захисника не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої суворості призначеного ОСОБА_5 покарання.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, у касаційній скарзі захисника не наведено.
Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3