Ухвала
Іменем України
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 465/8999/21
провадження № 51-1099 ска 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2022 року про повернення апеляційної скарги.
встановив:
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 березня 2022 року ОСОБА_4 повернуто його апеляційну скаргу на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до Закону України № 2147-VIIIвід 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, а саме згідно пункту
21 частини 1 статті 3 КПК України судом касаційної інстанції визначено Верховний Суд.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до статті 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
За змістом частини другої статті 19 Основного Закону України органи судової влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одними з основних засад судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункти 1, 2, 8 частини 3 статті 129 Конституції України).
У Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі Кодекс, КУпАП), який має відповідну логічно вибудувану конструкцію, унормовано, зокрема, послідовність процедурних дій щодо розгляду та вирішення питань, пов'язаних із притягненням особи до адміністративної відповідальності; порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ухваленої по суті; порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визначальною для оскарження в інстанційному судовому порядку, є частина
2 статті 287 цього Кодексу, в якій зазначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процедура перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку регулюється положеннями статті
294 Глави 24 "Оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення" розділу IV Кодексу. Цільовим призначенням цієї глави є встановлення порядку оскарження, зокрема, постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення ,є остаточною й оскарженню не підлягає (частини 2, 10 статті 294 КУпАП).
У відповідності до правової позиції Конституційного Суду України, обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної часини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року №26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції від 13 лютого 2001 року).
Таким чином, виходячи з основних засад судочинства згідно з пункту 8 частини
1 статті 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується виключно у визначених законом випадках, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.
Правила, які конкретизують положення Конституції України щодо обмеження можливості касаційного оскарження рішень суду також визначені у КУпАП. Так, відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду. Водночас, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Отже, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість касаційного оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення у спосіб, визначений у касаційній скарзі. В той час, як порядок перегляду постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений у Главі 24-1 КУпАП не інакше, як з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.
Однак, зі змісту касаційної скарги ОСОБА_4 не вбачається наведеної вище підстави для перегляду судового рішення Верховним Судом, а тому у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 129 Конституції України, статтями 294, 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2022 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3