18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 499/2848/14-к
провадження № 51-1021впс22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Миколаївського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 368 Кримінального кодексу України (далі -КК), та ОСОБА_5 - частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 368 цього Кодексу, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
До Верховного Суду у порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Миколаївського апеляційного суду, за підписом виконуючого обов'язки його голови, про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 368 Кримінального кодексу України (далі -КК), та ОСОБА_5 - частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 368 цього Кодексу, з одного суду апеляційної інстанції до іншого за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва на вирок Заводського районного суду міста Миколаєва від 28 грудня 2021 року з цього суду до іншого суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційного суду обґрунтовано тим, що згідно із протоколом та звітом про неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями відсутня можливість сформувати колегію суддів відповідно до вимог частини 4 статті 31 КПК. Зокрема, як зазначається у поданні, оскільки судді з числа колегії суддів судової палати у кримінальних справах або вже здійснювали апеляційне провадження стосовно ухвал слідчих суддів у цій справі, або не можуть брати участь внаслідок відсутності у них спеціалізації, визначити суддю-доповідача неможливо.
Учасників судового провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає судовому розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення слухання подання до Суду не надходило.
Перевіривши наведені у поданні доводи та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що подання Миколаївського апеляційного суду не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Положеннями частини 3 статті 34 КПК встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Із протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Миколаївського апеляційного суду вбачається, що розподіл справи не відбувся через відсутність необхідної кількості суддів для розподілу справи.
Рішенням зборів суддів Миколаївського апеляційного суду від 25 січня 2022 року №1 затверджено склад постійно-діючої колегій суддів судової палати з розгляду кримінальних справ цього суду, до якого входять судді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Судді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не можуть брати участь у розгляді цієї справи в силу частини 1 статті 76 КПК. При цьому суддя ОСОБА_6 відповідно до рішення Вищої Ради правосуддя від 17 лютого 2022 року №138/0/15-22 звільнений з посади судді Миколаївського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Отже, після автоматизованого розподілу судової справи повноважним для розгляду вказаного кримінального провадження є суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_10 .
Згідно з рішенням апеляційного суду, про яке йшлося вище, у разі якщо при розподілі після визначення АСДС судді-доповідача не можливо визначити склад колегії суддів з числа суддів судової палати у кримінальних справах склад колегії суддів визначається з числа суддів у цивільних справах ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
А тому колегія суддів вважає безпідставними твердження, викладені у поданні, про неможливість сформувати колегію суддів, зокрема визначити суддю-доповідача, для розгляду цієї справи.
Окрім того, колегія суддів наголошує на тому, що за приписами частини 2 статті 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ. Виходячи зі змісту зазначених положень запровадження спеціалізації не є обов'язковим.
Рада суддів України у рішенні від 11 червня 2021 року № 18 роз'яснила, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
А тому визначення рішенням зборів суду за суддею ОСОБА_10 спеціалізації судді-доповідача по розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, ухвали судді щодо продовження строків тримання під вартою, постановленою під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розгляду подання місцевого суду або клопотання сторін щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не є тією обставиною, яка позбавляє можливості вищезазначеному судді здійснювати провадження у цій справі у якості судді-доповідача.
Інших обставин, які би перешкоджали судді ОСОБА_10 брати участь у розгляді кримінального провадження, зокрема визначених частиною 1 статті 76 КПК, у поданні не наведено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для направлення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до іншого суду апеляційної інстанції, оскільки Миколаївським апеляційним судом не вичерпано процесуальних можливостей по формуванню колегії суддів для розгляду вказаного кримінального провадження і тому подання слід залишити без задоволення.
Керуючись статтею 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Миколаївського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 368 Кримінального кодексу України (далі -КК), та ОСОБА_5 - частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 368 цього Кодексу, з одного суду апеляційної інстанції до іншого залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3